Розповім свою історію, бо не знаю, як бути, можливо, поради якісь почую.

У мене прізвище – Вухань. Мені в школі і в університеті було з ним не просто, дражнили, давали смішні прізвиська. Ну але я виріс, став самостійним чоловіком, працюю на хорошій роботі.

І ось зустрів гарну жінку, Вероніку. Вона, щоправда, на кілька років старша, була вже заміжня, має сина від першого чоловіка. У них обох прізвище того чоловіка – Царенко.

Коли ми розписувалися, Вероніка відмовилася брати моє прізвище, залишилася Царенко. Мама мені що тоді сказала, що це не правильно. Але я до цього ставився простіше, для мене це не було принциповим питанням, головне – кохання і взаєморозуміння. А спільне прізвище чи різне – це вже не так важливо. Та й що там казати, Царенко дійсно ж красивіше за Вухань.

Ну і ось ми з веронікою чекаємо спільну дитину, синочка. Для моїх батьків це дуже багато значить, адже я у них один син, тільки я можу продовжити родинне прізвище. І тут мені Вероніка заявила, що дасть нашій дитині своє нинішнє прізвище Царенко. Ну як так? Навіщо мені синочок з прізвищем першого чоловіка дружини? Якось це не правильно, навіть я так вважаю.

Вероніка мене умовляє, мовляв, гарно буде, що братики з однаковим прізвищем будуть. Мовляв, ну не порівняти ж Вухань і Царенко!

Але я з нею тут не згоден, я хочу, щоб мій рідний син носив моє прізвище і колись продовжив його.

Але Вероніка уперлася – і ні в яку, навіть на розлучення згідна!

Розповів батькам, мама говорить: розлучатися, вона говорила це ще тоді, коли Ніка не взяла моє прізвище.

Але я її кохаю, не хочу втрачати родину! Як мені бути? Як правильно вчинити?

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Джерело