Сталося це приблизно років вісім тому.

Якось моя мама поїхала у відрядження. На залізничному вокзалі багато циганів ходило, одна з них і підійшла до неньки.

Циганка хотіла їй поворожити, та мати навідріз відмовилася від такої послуги.

– Мені так гроші потрібні! Зглянься, голубонько! – промовила та жінка.

Мати насторожено подивилася на неї.

– Купи у мене золоті сережки! Поглянь, які гарні. Дуже пасуватимуть під твій колір очей! Дивися, з якими камінчиками усередині. – циганка вийняла з кишені прикрасу.

Матір глянула на ті сережки. Тільки з одного погляду вона зрозуміла, що золота в них і крихти немає. Недаремно ж вона працювала багато років в ювелірному магазині!

– Ну і скільки ти хочеш за них? – запитала мама.

– Та зовсім небагато. Всього 50 доларів… – усміхнулася циганка.

– У мене 100.

– Ой, в мене решти немає…

– Значить, нічим тобі не допоможу.

– Та почекай трішки. Знайду тобі решту…

Циганка вийняла з кишені 50-тидоларову купюру:

– Ось тримай.

Мати їй дала 100 доларів. Циганка подякувала і стрімко пішла геть, тільки її і бачили.

Циганці не вдалося мою маму ошукати, адже вона дала шахрайці фальшиві гроші. А та здачу повернула справжніми.

Джерело