Коли я зустрів другу дружину, я відразу ж розказав свої принципи. Моя дружина не повинна працювати ніколи. І знаєте, вона навіть не стала обурюватися, саме в цей момент я закохався.

Моя перша дружина також знала про мій принцип. І слідувала йому 8 років. Але, начитавшись жіночих блогів, у вільний від домогосподарства час заявила «Хочу кар’єру!».

При цьому не вищої освіти (вона закінчила лише коледж), ні усидливості в неї не було. На моє запитання, як вона хоче побудувати кар’єру, вона відповіла:

«Я піду працювати секретаркою, виявлю себе на роботі і за рік я стану директором». На цьому наш шлюб скінчився. На щастя, у нас не було дітей, тому я просто забув про своє минуле життя і пішов своїм шляхом уже один.

Про другий шлюб я навіть не замислювався, я зрозумів, що про мій будинок цілком можуть подбати фахівці. Але, зустрівши Поліну, я справді закохався.

Напевно варто сказати, що заробляю я достатньо, щоб забезпечити себе і дружину. А також я не ставлю дружину в рамки прибирання-приготування-прання.

Я розумію, що це дуже нудно. Я просто не хочу, щоб моя дружина працювала по 8-10 годин на день за невеликі гроші.

Сьогодні у нас із Поліною є дві чудові доньки, однієї з яких лише 10 місяців. Але незважаючи на це, Поліна спокійно справляється і з домівкою і з дітьми.

У чому секрет? Має хобі. Поліну любить малювати та фотографувати. І навіть іноді бере гроші за свої роботи. Але вона ніколи не поставить хобі на перше місце.

Просто хочеться затишку і щоб жінка залишалася жіночною завжди.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело