Почну з того, що сама винна! За найменших непорозумінь, говорила чоловікові, що піду. І ось, востаннє він просто зібрав мої речі і відвіз мене назад до батьківського дому.

Повернувся туди, звідки взяв. Все через мій поганий характер. Не те щоб зовсім нестерпний характер, трохи вредна. Мені 21 рік.

Вийшла заміж минулого року. Він старший за мене на 6 років. Прямолінійний, спокійний, проте впертий! Я його дуже люблю, і він мене теж. Але за найменших наших непорозумінь, казала йому ці слова: «Піду від тебе, якщо!»

Так повторилося три-чотири рази. Востаннє таке було через те, що він не ночував удома. І коли я знову вжила свою коронну загрозу, він зняв обручку з мого пальця і ​​відвіз додому.

Сказавши мені в слід, розлучаюся! Його мама теж дуже образилася на мене. У пориві гніву вона написала моїм батькам, поверніть гроші, віддані за весілля.

Ваша дочка прийшла проводити над нами експеримент, чи що? І багато інших неприємних слів посипалися на мою адресу.

Я не хочу розлучатись, навпаки хочу до нього повернутися. Вибачалася в нього і в його матері. Вона мені у відповідь, ти що? Ми тобі не іграшка, прийшла, схотіла, пішла.

А він взагалі мовчить. Ігнорує мене. Не знаю, як бути тепер? Не можу його забути і він також не може просто так, я знаю. Він просто злий зараз на мене. А якщо він не хоче бути зі мною?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело