Всі подруги заздрили Марині: вона вийшла заміж за серйозного чоловіка, що твердо стоїть на ногах. Ігор займався бізнесом, мав чудову квартиру у новому елітному будинку, три іномарки, котедж за містом. Йому було 32 роки.

Марина закінчила інститут, рік попрацювала у школі вчителем. А влітку після закінчення навчального року відбулося їхнє весілля.

Після одруження Ігор вважав, що його дружині нема чого за копійки вчити чужих дітей, витрачати на них нерви та час. Краще сидіти вдома, чекати його з роботи та готуватися до появи спадкоємців. Марина погодилася.

Першого року заміжжя подруга побувала з чоловіком у двох країнах далекого зарубіжжя, привезла від туди масу вражень та різних дорогих речей. Тільки от ходити в них не було куди.

Подруги у будні працювали з ранку до вечора, а у вихідні займалися домашніми справами, що накопичилися за тиждень. У чоловіка Марини було своє коло ділових людей, в яке він не вводив дружину.

Марина занудьгувала. Спадкоємець все не з’являвся, гострота почуттів до чоловіка пройшла. Вона, впоравшись з нечисленними клопотами по квартирі, тинялася з кімнати в кімнату, зайнята лише думками про майбутнє.

За рік Ігор лише зрідка заїжджав удень додому. Ввечері повертався пізно, втомлений, роздратований. Говорив, бізнес його похитнувся. Спочатку попередив дружину, що треба бути стриманішою в покупках. Потім стати вимагати звіту у витратах за місяць, пізніше за тиждень.

Із калькулятором у руках доводив, що на життя їм вистачить удвічі менше грошей, аніж вони витрачаються зараз. Марина захвилювалася, хотіла вийти на роботу, але за фахом місця не знайшла.

Вирішила записатися на курси, але раптово тяжко захворіла мати Ігоря і Марина на два роки перетворилася на доглядальницю. Ігор перевіз матір у свою з Мариною квартиру.

Вся важка праця з догляду за літньою жінкою лягла тільки на плечі Марини. Чоловік ще рідше почав з’являтися вдома. А коли не стало мами, Ігор став небалакучим, сумним. На дружину дивився відсторонено. Його робочі дні подовжилися, вихідні майже завжди були зайняті.

Марина не розуміла, що відбувається з чоловіком, поки одного разу їй не знадобилося у справах заїхати до квартири свекрухи, в якій не була вже кілька років.

Коли вона підійшла до дверей квартири, то почула за нею дитячий плач. Марина розгубилася, адже була впевнена, що квартира пустує. Але все ж таки зважилася зателефонувати у двері.

Їй відкрила молода жінка. Як виявилось, це друга родина Ігоря. Вони оселилися у цій квартирі ще до того, як захворіла Ганна Миколаївна. Але як тільки свекруха лягла, її відвезли до Марини.

Марина, дізнавшись про це, зазнала величезного стресу. Зберегти шлюб було неможливо.

Марина не взяла з собою нічого, крім кількох особистих речей, що помістилися тільки в одній валізці, і поїхала до тітки в інше місто. Очевидно, не хотіла, щоб хоч щось нагадувало їй про таке сімейне життя.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело