Я намагалася познайомитися зі своєю майбутньою свекрухою після того, як ми вирішили з’їхатися з хлопцем. Жили ми у моїй квартирі, яка дісталася мені від бабусі.

Запросили його маму у гості. Наготувала цілий стіл, поприбирала, підготувалася до її приходу. Прийшовши в гості, свекруха зі мною навіть не привіталася, сказала, що вона не має бажання знайомитися. Поцілувала сина та пішла. На цьому наше знайомство скінчилося.

Пройшло три місяці, я заспокоїлася, і ми вирішили спробувати познайомитись із батьками ще раз. Мені одразу дали зрозуміти, що хто я, а син цар і великий князь. Хоча в мене була хороша робота, на якій я заробляла більше за нього.

За півроку ми вирішили узаконити наші відносини. Я не хотіла весілля, але чоловік наполіг на весіллі. Ми подали заяву до ЗАГСу. Мати чоловіка сказала, що це найгірший день у її житті. За день до весілля свекор попросив сценарій весільного дня.

Я зраділа, думала, що вони переживають, цікавляться. Він, глянувши на сценарій, сказав «все дурниці, нікому таке весілля не сподобається». Сказав, що сам напише сценарій.

На весіллі вся їхня сім’я напилася, з горя. Про вітання та гарні слова на свою адресу я не сподівалася. Всі гості моєї сторони були здивовані від їхнього ставлення та поведінки. Другого дня вони взагалі вирішили не приходити.

Я не здалася, треба намагатися налагодити стосунки. Все ж таки батьки чоловіка, одна сім’я. Я вітала їх з усіма святами, просто дзвонила поцікавитись як у них справи, запрошувала в гості, їздила з ними на дачу, намагалася допомогти у всьому.

Мій чоловік сказав мені, що свекруха просто мені заздрить, адже вона звичайний продавець на ринку, яку все життя забезпечує чоловік, а я хороші гроші отримую та й у побутових справах показую себе краще, всі питання вирішую сама. Щоб знову догодити його сім’ї, я перестала за собою стежити, щоб заздрити не було чого.

Перестала ходити на манікюр і до перукаря, аби не виглядати краще за неї. Плюс до всього, вона любила рахувати мої гроші, обговорювати, скільки я витратила на одяг та догляд за собою.

Як мене це дратувало, але бажання налагодити з нею ставлення було сильнішим.

Свекор взагалі “суперський” мужик. Може прийти до нас без попередження. А потім ходить і всім розповідає, який бардак у нас дома і їсти нічого, син бідний голодний ходить. Насправді все не так, як він каже. Свекор ще жодного разу не пішов з нашого дому голодним.

Потім мене почали обговорювати. Свекруха казала, що мої батьки виховували мене у лісі. Після того, як зачепили моїх батьків, мене понесло. Мій терпець урвався в 2 секунду, і я відразу відповіла свекрусі. Я більше не хотіла бачити її у своєму домі.

Все стало чудово, життя стало прекрасним, минув рік, як ми не спілкуємося. Чоловікові я не забороняла з ними спілкуватися, але після того дня він сам обірвав спілкування з ними.

Сестра його лише постійно дзвонить. Просить, щоб я перепросила перед ними, а я провини своєї не відчуваю. Жаль, що я відразу наше спілкування не обірвала.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело