З Тамарою ми знайомі ще зі школи, ми з нею багато років дружили та ладнали в усьому добре.

Так вийшло, що я в сім’ї одна дитина, у моїх батьків були проблеми і більше діток у них не було, на жаль, хоча вони мріяли самі про це.

І я завжди тішилася, що доля мені послала таку людину, адже Тамара стала мені, як рідна сестра, про яку я мріяла завжди.

Ми довіряли одна одній, усе розповідали, підтримували завжди, коли була така потреба. Ми з нею разом росли, разом дорослішали. Я подрузі завжди спокійно розповідала всі свої секрети, ми одна про одну знали все і це вже увійшло у звичку.

Потім ми разом навчалися в інституті, де ще більше зріднилися, бо доросле життя і різні негаразди зводять рідних людей до купки, адже кожен з нас хоче підтримки і розуміння, коли у нього бувають непрості періоди в житті.

До слова сказати, Тамара була досить таки гарною дівчиною, тому й не дивно, що вона першою вийшла заміж за заможного чоловіка, я була у неї весільною подружкою, коли вони святкували своє одруження. У мене з особистим життям поки не дуже складалося, я ще не знайшла свою долю.

Ще до весілля Тамара мені говорила, що як матиме дітей, то я буду їм хрещеною мамою, адже вона ріднішої для себе людини навіть не уявляє.

І ось нещодавно в моєї подруги народилася донечка. Як очікувалося, подруга взяла мене за куму. Я дуже раділа, купила комплект гарної дитячої білизни, красиву ковдру і ікону.

Але лише на хрестинах я дізналася, що в них є ще інша пара кумів, бо за хрещену маму Тамара покликала ще рідну сестру свого чоловіка – Вікторію. Вікторія купила золотий хрестик та великий золотий ланцюжок, дуже багато іграшок та одягу. Прямо цілі пакети занесла в кімнату до дитини.

Мені стало так незручно, що я зробила дуже скромний подарунок, хоча для мене він коштував дорого, я його з душею обирала, та на фоні подарунків іншої куми він виглядав дуже скромно і не цікаво.

В церкві священик загорнув дитятко теж у ковдру, яку принесла кума Вікторія. Одягли і хрестик, і ланцюжок, який освятили. Коли ми повернулися додому святкувати, то я побачила, що в кутку на землі стоїть мій подарунок разом з ковдрою, його ніхто навіть не розпаковував, він зовсім нікого не зацікавив. Мені так прикро було того дня. Я розумію, що Вікторія з чоловіком заробляють добре, вони люди багаті, а мій подарунок на їх фоні, взагалі залишився непоміченим.

На це Різдво Тамара знову запросила всіх кумів до себе в гості додому. Я вже і іграшок дорогих накупила і багато яскравих гелевих кульок, щоб справити враження, але Вікторія замовила з-за кордрну якісь красиві і модні ляльки, видно, що вони коштують дуже дорого, такі красиві і яскраві і всі весь вечір розглядали лише їх.

Скоро моїй похресниці буде рік. Тамара мене знову запросила на свято і, ніби, по секрету сказала, що Вікторія збирається її доньці дарувати сережки з діамантами. Я не розумію, можливо, подруга мені натякає на щось, але я не така багата, як її зовиця, у мене й близько таких грошей немає, щоб робити такі коштовні подарунки їй.

Зараз мені прикро від того, бо я не знаю, що вже й дарувати мені. Я живу в столиці, з подружкою орендуємо квартиру, грошей багато не заробляю. Що я можу таке купити, щоб і моїм подарунком захоплювалися і були щиро вдячні?

Я так не хочу йти на день народження своєї похресниці. І не піти не можу, буде якось негарно з моєї сторони, адже я хрещена мама. Що мені робити, як знайти вихід? Прикро якось вийшло, я мала б бути щасливою, але радості в мене немає.

Фото ілюстративне.

Джерело