Перед весіллям Світлана сказала чоловікові, що в жодному разі не буде жити в його матері, бо її мамі дуже важко жилося зі своєю свекрухою. І Денис став шукати квартиру в оренду

Світлана дуже добре знала для себе, що, коли вона вийде заміж, то жодного дня не буде жити з матір’ю свого чоловіка під одним дахом, розуміла, що нічого доброго з цього не вийде.

Мама Світлани чимало років жила зі своєю свекрухою, яка не любила її, м’яко кажучи. А коли прийшла старість бабусі, матері тата, то лише ненька одна доглядала її: годувала, мила, одягала, робила все для неї, адже більше не було кому.

Батько, хоча й був добрим чоловіком і хорошою людиною, але вважав, що догляд за його літньою мамою – лише жіноча робота. Мама робила все це для неї, але й тоді, не дивлячись ні на що, бабуся постійно була нею незадоволеною: те не так, а те не те.

Світлана добре зрозуміла, що мати чоловіка ніколи не полюбить невістку, бо це чужа дитина, як би вона не старалася для неї.

Тому Світлана настроїла себе так і коли Денис покликав її заміж, вона сказала відразу, що жити з його мамою не буде.

Денис орендував квартиру і привів туди молоду дружину. Вони відразу жили добре, щиро кохали, в оселі завжди був достаток, адже старанно обоє працювали. Інколи приходила мама Дениса, вона була спокійною жінкою, завжди приносила гостинці, пила чай і йшла додому, щоб не докучати. Але Світлана знала, що вона така добра тому, що вони живуть окремо.

А потім молоді дізналися, що чекають дитину, про батьківство вони мріяли давно. Світлана сиділа вдома, працював лише Денис. Всі гроші йшли на оренду та комунальні і харчі, більше на життя не залишалося коштів, адже ціни зараз з кожним днем летять у гору.

Лише тоді Світлана погодилася перебратися жити до своєї свекрухи. Ксенія Вікторівна дуже добре прийняла дітей, дала їм більшу кімнату. А коли народилося дитятко, вона стала Світлані найкращою помічницею та порадницею.

Мама Дениса постійно усім готувала їжу, вставала вночі до дитятка. І згодом Світлана дуже полюбила маму чоловіка, полюбила її, як рідну неньку. Вона й ніколи не думала, що бувають такі свекрухи.

А вони бувають! І Світлані дуже пощастило. Не даремно люди говорять, що не варто судити всіх по одній людині.

Фото ілюстративне.


Джерело