У нас постійно в автобусах такі ситуації, наче ми й не просто сіли аби доїхати до пункту призначення.

Це взагалі наче якісь серіали голлівудські. Тут тобі і жахи, і трилери, і навіть бойовики. Ось сьогодні я стала свідком такого випадку. Та він не поодинокий. Насправді, я шкодую, що не маю машини доволі часто.

І навіть почала на неї накопичувати.  Особливо сьогодні зрозуміла, що економитиму з усіх сил. Якщо коротко, то випадок жахливий.

І смішно, і грішно про такі кажуть. Зайшов до автобуса хлопчина років шістнадцяти чи сімнадцяти. Сів на крісло поруч. Я стояла і принципово його не займала, бо ще залишилось їхати дві зупинки.

Стою, чекаю. Хлопець цей ввімкнув навушники, проте не дротові, тож помітити їх доволі важко. Зайшов дідок, звичайний собі, років шістдесяти. Уже мав пенсійне і за проїзд не платив. А хлопчина, до слова, таки оплатив. Чоловік цей підходить ззаду і спочатку кашлянув.

Хлопець цього, звісно, не почув. Потім почав обурюватись, одразу ж, нічого не попросивши і не спитавши. Розповідав яка жахлива молодь зараз пішла, які всі хамовиті і невиховані.

А потім він вхопив юнака за комір. Це вже було останньою краплею. Хлопець нічого не чув, тому злякався, спрацював рефлекс. Він відштовхнув діда різко і той упав. А після того почалося. Юнак добряче перелякався і вибачився, дід почав клясти, нарікати, ображати хлопчину.

Не знаю чим все закінчилось, бо потрібно було вже виходити на роботу. Але це вчинок не відпускав мене цілий день. Я вважаю, що обоє не надто гарно себе повели. Хоч дідок і не знав про навушники, та він винен більшою мірою, бо шарпати не мав права нікого. Та й взагалі був налаштований агресивно з самісінького початку. А хлопець за проїзд заплатив і мав право на безпеку і повагу. А що ви думаєте про це все?

Джерело