Ще зі школи я захоплювалась жінками, які були багатими. Мене завжди цікавило, як вони доглядають за собою та які процедури роблять. На жаль, моя сім’я була бідною та батьки не могли забезпечити мені все, що мені хотілось. Одного разу мама десь дістала червоний лак і подарувала мені. З того часу я вирішила, що буду займатися манікюром.

Я працювала фарбуючи стіни під’їздів. Та таким чином заробила собі на перші інструменти для манікюру. В ці час це була рідкість, але мені хотілось йти в ногу з часом і робити жінок щасливим та з гарними ручками.

З часом я вивчала нові техніки. Все більше панянок записувались до мене на процедури. А коли став модним гель-лак, то попит виріс у рази. Але додалось, ще безліч нових проблем та не приємних ситуацій.

Одного дня до мене записалась жінка. Вона мало того, що запізнилась та ще й прийшла з дитиною. Звичайно, нічого проти малюків у мене нема, але зазвичай, вони лізуть куди не потрібно та можуть заподіяти шкоду собі, або тому, що їх оточує. Жінка захотіла складний дизайн. На нігтях одночасно мали бути і візерунки, і блискітки. Я попередила, що за це йде окрема оплата. Клієнтка погодилась. В цей час хлопчик з яким вона прийшла, розбив вазу зі штучним камінням. Мені було її шкода, бо це було моєю улюбленою прикрасою. Але прибрала куски скла та продовжила роботу.

Кінцевий результат дуже сподобався жінці. Назвавши ціну, я побачила здивоване обличчя клієнтки.

-А знижок для багатодітних мам немає?

-Вибачте, але я приватна особа, а не державна установа, тому не роблю знижок. Тим більше вас було попереджено про ціну.

Жінка дала мені половину суми, а за рештою сказала, що сходить в банкомат. Мені не залишалось нічого, крім того, щоб відпустити її. Але ні грошей за манікюр, ні за розбиту вазу я не отримала.

Джерело