Багато років тому дружина приїхала з роботи о третій ночі, хоча працює до 9 вечора.

Я в цей час був удома з двома синами. І ось уклав дітей спати, а сам іду зустрічати дружину на зупинку. Чекаю годину, дві, три…

Насправді раніше вона не затримувалася ніколи, та і ситуація ця сталася дуже давно, варто було б про це забути, та пам’ять така от штука, більше 10 років пам’ятаю цю ситуацію.

Телефонів тоді ще не було, чекав, поки ходив транспорт. Дружина приїхала напідпитку під ранок. На мої запитання нічого не відповідала.

На запитання зрадила чи ні, сказала, що їй так стало гидко, і вона поїхала. Стався скандал. Потім начебто все налагодилося, прожили багато років.

Після цього були косяки з мого боку. Просила не йти, я схаменувся, і ніби знову все налагодилося у стосунках. Але десь два роки мене мучать сумніви, м’яко кажучи.

Пережив приступ, дружина не знає, що через це. Начебто живи і забудь. Тим більше, не молоді вже — нам по 57 років.

У плані інтиму все нормально (2 рази на тиждень). Та я все не можу забути ситуацію. Підняв якось це питання з п’яну, але дружина відповіла: «Та не пам’ятаю я такого».

А для мене це ще гірше. І от стільки років я себе мучаю, розказав другові, а він розреготівся, каже що я не сповна, а я як подумаю, аж перетрушує, і нехай це було більше 10 років тому, а важко.