Зустрілися ми минулими вихідними з моєю одногрупницею Валерією, із задерикуватої діви з ідеальною фігурою вона перетворилася на пошарпану жіночку із зайвими кіло. Розповідає Лера, навіть в інстаграмі вона підписана як мама такої-то
Зустрілася ми минулими вихідними з моєю одногрупницею Валерією, із задерикуватої діви з ідеальною фігурою вона перетворилася на пошарпану жіночку із зайвими кіло.
На моє запитання, як ти, я дізналася, що син у Лери у математичну школу вступив, дочка захоплюється музикою, чоловік пішов на підвищення, навіть про собаку Валерія мені розповіла. Але про себе, своє життя, свої успіхи – ні слова.
Коли місяцем раніше я зустріла її чоловіка, він також мій однокурсник, на запитання, як ти, Юій говорив тільки про себе. Про дружину згадав лише, коли я її номер попросила.
Ну як так? Моя подруга Валерія з шикарної діви, доглянутої до кінчиків нігтів, перетворилася на жінку “економ класу” з відрослим корінням і в кросівках. Має дочку підлітка-професійну спортсменку, навіть в інстаграмі вона підписана як мама такої-то. Чоловік же у подруги цілком успішний, має свій невеликий бізнес.
Взагалі, я замислилася після зустрічі з Лерою. Ось від жодного чоловіка я не чула, що він говорить про дитину і не бачила підпис в інстаграмі чи у фейсбуці на кшталт “тато такого-то”. І на затання “Як ти?” чоловіки відповідають саме про себе, а не про дружин, дітей та домашніх вихованців.
Чому жінки так втрачають себе, свої інтереси, захоплення у сім’ї? Живуть чужим життям дітей, чоловіка тощо.
Мені не зрозуміло. Невже заради когось важливіше жити, ніж заради себе у першу чергу, а на другому плані – вже інші?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com