Я не знаю, чому моя старша дитина так поводиться. Я не збираюся приховувати, що він мене дратує, він не такий яким був раніше. Чому мій молодший такий чудовий і слухняний в будь-якій ситуації? Невже старшому так необхідно демонструвати, що він не такий, як брат? Адже раніше в нашій родині все було добре.

Між дітьми не було ніяких сварок. Але сьогодні ситуація прямо протилежна тій, що була. Молодший слухається мене і поводиться нормально, а старший намагається здаватися іншим. Він постійно сперечається зі мною, відмовляється зрозуміти мою точку зору і все більше віддаляється від мене.

Нібито спеціально так поводиться. Я читала, що діти його віку поводяться подібним чином, але можу запевнити вас на особистому досвіді, що ми ніколи не чинили так зі своїми батьками. Моє покоління завжди ставилося до старших з повагою, і нам ніколи не приходило в голову нахамити дорослим.

Однак зараз інший час, і, очевидно, мій світогляд не зовсім вписується в рамки сьогоднішніх реалій. І хоча мені сумно це бачити, Я розумію, що повинна витерпіти це якось.

Але для цього мені треба б проконсультуватися з психологом. Можливо, він допоможе мені не ставитися до цього так важко, як зараз. Можливо, буде краще, якщо я з дитиною на сеанс запишуся, щоб ми, нарешті, зрозуміли всі наші розбіжності. Іншого виходу я просто не бачу.

Сподіваюся фахівець нам допоможе, і ми зможемо зрозуміти один одного з сином. Адже мені бол яче дивитися, як він котиться з рук. А у вас такий період був у житті? Що ви зробили тоді?

Джерело