Одна сім’я, одна історія. Правда це, чи вигадка, вирішувати читачам, але суть ось в чому.

Валера і Галя були одружені вже багато років. Стіна непорозуміння стала між ними. Валера любив жінку, справді любив, але ласий був і до чужих жінок.

Насамперед він шукав в чужих постілях те, чого не вистачало вдома, чи краще сказати те, на що його загнаній жінці не вистачало сил і часу.

Галя гарна жінка, мама хороша. Особливо мама. 3 дітей вона любить більше за життя. Все поклала до їх ніг, покинула роботу, батьків, хоббі, перестала собою займатися, трішки набрала, адже вічні перекуси похапцем між садком, школою, гуртком, городом не пройшли задарма.

Та нічого, вона себе любила. І всі навколо любили її. Таких жінок люблять, не обговорюють і не засуджують. Такі жінки як Галя, вони, наче спроможні своїм поглядом і обіймами нагріти, нагодувати, заспокоїти.

Валері часом здавалося, що коли Галя посміхається, то і в кімнаті світла більше стає. Але мало, йому було мало, скільки б жінка себе не клала на п’єдестал жертвенності, йому було мало.

В сусіда, як то кажуть, і діти кращі, і борщ смачніший і хата більша, і головне – жінка миліша. Черговий раз Валера знайшов для себе нове захоплення.

Молода, красива, доглянута. Він ще не вирішив що йому треба і хто. Сказав жінці, що летить в відрядження, та не збрехав, з роботи дійсно посилали на підвищення кваліфікації, чи то стажування, по бажанню.

Мав летіти, в останню мить передумав і поїхав до коханки. Вона його не чекала, тому відкрила двері і дуже вибачалася, в хаті бруд, сама з немитою головою а в квартирі 2 племінників перевертають все верх дном.

Валера на мить подумав, що його Галя так само його зустрічає. Тільки дружина відразу біжить їсти гріти, чисту сорочку принесе, дітей всадить, щоб батька не тривожили.

А коханка, а вона дітей зіпхала на Валеру, сама пішла в душ, а на вечерю в них була пересохла піца з магазину за рогом. Зранку Валера мав відзвонитися Галі, коли побачив по телевізору страшну катастрофу.

Його літак, він мав бути там. Спочатку думав, що це доля, вважав, нове кохання врятувало його. А потім зрозумів, що це не виправдання.

Коханка вже не такою привабливою виглядала зранку, постійно кричала на дітей, в той час, як Галя, дізнавшись про трагедію спокійно збирала своїх в школу.

Вона не могла дозволити собі засмутитися, в неї діти. Не давала волю еміціям і тоді, коли лишилася сама вдома. Почала дізнаватися списки пасажирів на борту.

Що в душі робилося, одному Богу відомо. Та якось пройшло. Через 2 дні її таки сповістили, що чоловіка в літаку не було.

Вона прекрасно знала адресу коханки, і дякувала Богу, що її чоловік там. Подзвонила в двері, саме тоді, коли її чоловік пакував валізу додому. Не зрослося.

-Галю, я поясню, я, я… – Валер, пішли додому, діти зрадіють.

З цими словами Галя пройшла в кухню, допомогла коханці чоловіка вдягти дитину, адже та і цього не могла зробити толком і забрала Валеру додому.