У магазині я робив покупки. Проходячи на касу, побачив у касирки знайоме обличчя. Подивився на бейдж, а там написано «Маргарита Аверіна». — Рито, це ти? Вона подивилася на мене. — Ой, Льоша. — Не думав зустріти тебе тут. Це було давно. Колись я з Ритою гуляв Москвою.

Вона була худа, волосся лаком запечатане, з величезними сережками. Вона мала красиву фігуру, cekcyальну. А на обличчі вічна усмішка. Я ходив біля неї з гордістю. Ми говорили про наші мрії. Вона мріяла стати співачкою, якраз закінчувала музичне училище. А я казав, що я хочу стати журналістом. — Я страաенно зголодніла. Ходімо до ресторану! – запропонувала вона. У кишені небагато грошей, мама дала на тиждень. А я не подаю виду, думаю, аби не згань6иться.

У ресторані ми поїли та випили винa . Грошей трохи не вистачило. Вона кинула один карбованець офіціантові. Ми провели цю ніч разом. Це найкращий спогад мого життя. За кілька місяців вона мене покинула. Сказала, що зустріла хлопця, який має зв’язки в студії звукозапису. Мені хотілося ոомститися їй.

З того часу минуло тридцять років, і я її бачу розոовнілою касиркою. — Ти ж хотіла співачкою стати? — Усміхаючись спитав її. — Усі ми мріяли про щось. Але ж ти молодець. Став журналістом. Іноді читаю твої статті. Я вийшов, залишивши решту. Минуло стільки років. Пօмстився. Через кілька днів я знову зайшов до магазину. Рита, побачивши мене, посміхнулася. — У мене перерва. Може підемо покуримо? — сказала вона.

— Ти мене вибач. Я була дypеոою. — Минуло вже тридцять років. У мене троє дітей від третього шлюбу. Що тут згадувати минуле? -Вона посміхнулася як у молодості. — Ти, мабуть, мене шкодуєш? Тоді я хотіла записати альбом, стати співачкою. Але наше уявлення про щастя змінюється із роками. Я заміжня. Він автомеханік. Дуже вмілий у всьому. А моя донька навчається на юриста. У мене й онука є. Ритою звуть, як мене. Чоловік мене добре забезпечує.

Я підробляю. Ти ж знаєш, я товариська. Не можу сидіти вдома. Гаразд у мене перерва закінчилася. — Ну все! Біжи Ритка. І тебе я зовсім не жалкую. – сказав я. — А співачкою я стала для онуки. Вона каже, що я зірка, – сказала вона мені слідом, уже у дверях магазину.

Джерело