Чоловік моєї сестри справжній майстер у поїданні нервів та мозків. Скільки я пам’ятаю їх з моменту одруження, то постійно все йому не так було. То дружина не надто худа, то у неї форми недостатньо пишні, то суп недосолений, то пиріг не пишний, то діти не так одягнуті, то не так виховані. Загалом, щоб вона не робила, а все не дотягувало до того його уявного ідеалу, який собі уявляв цей чоловік.

І ніби вже й одну проблему виправила і вже майже ідеальною стане, але у той же момент чоловік знаходить «прогалину» в іншому місці. Ніхто з них ні на що не скаржиться, здається їм обом подобається, одному постійно критикувати, а іншій постійно розвиватися і йти до того самого ідеалу.

І хоч їх це влаштовувало, але щось підштовхнуло мене обговорити це з ними. Почалось все з розмови про нашу спільну знайому Оксану. Можливо, звучатиме образливо, та правди ніде діти, що у черзі за красою, її нічого не вдалось отримати. Коротко вам її опишу: дівчина ростом 185, приблизно, з дуже широкими бердами й непропорційно худими руками, на голові у неї завжди безлад, дуже кучеряве волосся, яке вона ніколи не може зібрати до ладу та ще й косоокість, яка непомітна рівно до того моменту, поки вона не вип’є пару чарок.

На щастя, знайшовся чоловік, який покохав нашу Оксану до кінчиків пальців, можна сказати, що душі у ній не чаїть, все для неї робить, та ще й красивий дуже і добрий. От лише не подобається у ньому жінці те, що «не вміє відпочивати». Вона ж щоп’ятниці з подругами відпочиває у клубах й перехиляє пару чарок, а її чоловік не любить такого, от і чекає її вдома з дітьми.

Повернення Оксани додому ніколи не обходиться без осудливого погляду чоловіка й фрази: «Ну, сонце, навіщо ж так пити, ти ж жінка, скільки ж мені це говорити.

– Ти ж знав на якій красуні одружуєшся, то мусиш тепер терпіти! – відповідала гордо й сміючись щоразу Оксана.

А тепер хочу звернутися до всіх жінок й нагадати вам, що не важливо наскільки ви ідеальна, для чоловіка, який вас кохає не буде нікого кращого, ніж ви!

Джерело