В той час, як я з немовлям лежала в палаті, Захар додумався перевезти свою маму в нашу, а якщо бути точнішою, в мою квартиру. – Ти не хвилюйся. Доглядай за нашою дитинкою. Я про маму подбаю. Зі здоров’ям жартувати не можна! – Після виписки замість кульок і рожевих стрічок мене зустрічала лежача свекруха з ліками повсюду
В той час, як я з немовлям лежала в палаті, Захар додумався перевезти свою маму в нашу, а якщо бути точнішою, в мою квартиру. – Ти не хвилюйся. Доглядай за нашою дитинкою. Я про маму подбаю. Зі здоров’ям жартувати не можна! – Після виписки замість кульок і рожевих стрічок мене зустрічала лежача свекруха з ліками повсюду.
Багато жінок дуже щасливі, коли дізнаються про свій цікавий стан. Звичайно, я теж була дуже щаслива, коли дізналася про те, що я при надії. Тільки ось всі дев’ять місяців мені дались не легко. Та й в день “х” все було складно.
Мій малюк цілий місяць лежав у відділі для недоношених діток. А поки я турбувалася про свою дитину і переживала за її здоров’я, у моєї свекрухи почались проблеми з серцем.
Захар, мій чоловік, хотів забрати свою маму до нас жити. Але я його від цього відмовила. Чому? Та тому що ми живемо в однокімнатній квартирі! Я була готова найняти доглядальницю для свекрухи або віддати її в будинок для людей похилого віку.
У нас зі свекрухою завжди були погані стосунки, а тепер я мала за нею доглядати, хоча сама ще не оговталася.
Але Захар вирішив по-своєму. Він таки перевіз свою маму до нас.
А мені чоловік сказав:
– Та ти не хвилюйся. Я сам доглядатиму свою маму. А ти спокійно займатимешся нашою дитиною.
Зрештою, ми з дитиною повернулися додому. Але це вже важко було назвати будинком. Це була палата з лежачою свекрухою.
У мене на руках було немовля, яке потребує постійної уваги. У сина були деякі не вирішені питання із здоров’ям. Я погано себе почувала, була дуже слабкою.
А я мала ще доглядати свекруху, яка важить майже 100 кілограм. Та я навіть її перевернути не могла!
А мій чоловік мав дуже багато справ. Він був постійно зайнятий: то працював, то їздив із друзями на рибалку. А я була змушена доглядати свекруху.
При цьому моя свекруха має ще й дочку з чоловіком. Але мій чоловік взяв на себе відповідальність за маму. Тільки він узяв на себе відповідальність, а повісив її на мене.
Згодом Захар став скаржиться на те, що в нас немає “дорослого” життя. А хто в цьому винен? Та він сам у всьому винен!
А зараз мій чоловік хоче зі мною розлучитися, тому що він впевнений у тому, що я погано доглядаю його маму. Чомусь він забув про свою обіцянку, що сам доглядатиме свою маму.
А я навіть рада, що Захар хоче подати на розлучення. Справа в тому, що квартира, де ми живемо, належить мені. Тож мій чоловік повернеться до квартири своєї мами. А там лише двокімнатна квартира, в якій живе сестра мого чоловіка зі своїм чоловіком і дитиною, і чоловік свекрухи.
До речі, чоловік свекрухи її навіть жодного разу не відвідав.
Я вже з нетерпінням чекаю на розлучення. Я впевнена в тому, що мені і моєму синові так буде набагато краще.
Погоджуєтесь зі мною?
Фото ілюстративне