Моя сестра має трьох дітей. Мені вже 42 роки і я незаміжня, маю хобі і раз-два на рік подорожую. Я живу окремо від батьків, є машина та кіт (усі за стандартом одинаків). Досягнула всього сама, але замість того, щоб порадіти за мене, сестра мене ненавидить.

Спочатку вона весь час підносила, що в неї чоловік та діти, а я стара діва. Говорилося це як би ненароком, типу: «розумію, як ти нещасна» або «яке це щастя мати дітей, ти навіть уявити собі не можеш».

Я мовчала, але було дуже боляче, особливо якщо це говорилося за святковим столом, де збиралася вся родина та родичі. Мама їй казала: «Ти не гарно робиш».

Я вже не страждаю і не комплексую через самотність, перехворіла та звикла. Зараз навіть уявити не можу, щоб у квартирі зі мною жив ще й чоловік, порушуючи мій графік.

Мені не треба ввечері думати, чим нагодувати сім’ю, можу замовити піцу, можу бутербродами обійтися. На собі не заощаджую, зрідка готую, якщо є бажання.

Сестру материнство та заміжжя не зробило щасливою. Чоловік її любить погуляти, часто звільняється, шукає грошову посаду. Підозрюю, що через часті гулянки його просто звільняють, але сестрі соромно про це говорити. З грошима в сім’ї туго, таки троє дітей. Допомагають батьки, я не втручаюсь.

Старшому племіннику 14 років. Хлопець із характером, від комп’ютера не відтягнеш, залежний від ігор, грубить і може навіть поганими словами обізвати матір.

Молодші дівчатка (10 та 12 років) вчитися не хочуть, вимагають нових смартфонів, звинувачують батьків, що не можуть забезпечити їх нормально. Бачать забезпечених однокласниць та ниють.

Я не зловтішаюся, але якби сестра поводилася по-іншому, могла б допомогти грошима, взяла б дівчаток із собою на море своїм коштом, звичайно.

Трохи розвантажила б її морально та матеріально. Але тепер її проблеми мене не стосуються, та й вона з гордині не візьме допомоги, якщо навіть запропонувати.

Жаль тільки батьків, які сильно переживають і віддають останнє. Раніше я давала їм гроші, затарювала холодильник, але коли вони почали віддавати усі сестрі, я перестала це робити.

Мати кілька разів нарікала, що я забула про них, але я вдала, що не зрозуміла. Я думаю, вона й сама здогадується, чому я так роблю.

Пропонувала відпочинок сплатити, але мама не може спокійно бути на морі, коли її улюблена молодша донечка не може собі цього дозволити. Сказала: «Хай Варя поїде замість нас».

Зараз! Я працюю для того, щоб сестра з чоловіком відпочили в Туреччині? Нехай чоловік її забезпечує, яким вона так пишалася і мені в очі казала, що я стара діва.

Мені 21 рік, я вчуся, працюю, спілкуюся з друзями. Загалом, моє життя мало чим відрізняється від однолітків, за одним винятком – я боюся відносин. Раніше думала, що просто не зустріла

Я не можу зробити свою сім’ю щасливою. Я зарозуміла і зла. Я кричу на чоловіка і на дітей. Моєму синові 3 роки, а другому 1,5 року всього. Я не встигаю

У вересні я влаштувалася на роботу у великий спортивний комплекс свого міста. Вдалося швидко влитися в дружній і молодий колектив, що складається в основному з дівчат мого віку (18-20 років)