Ми із чоловіком разом 8 років, є дитина 5 років. Свекор не злюбив мене з того моменту, як тільки зрозумів, що все серйозно і ми вирішили одружитися і переїхати в інше місто винаймати житло. Він тяжко це переживав, звинувачував мене, що, мовляв, забрала невідомо куди сина.

Протягом спільного життя з чоловіком, я не звертала увагу на багато витівок і слів свекра у мій бік. Ну як не звертала увагу, всередині я дуже переживала і плакала, поки ніхто не бачить. Не хотіла сварок та конфліктів через мене між чоловіком та його сім’єю.

Свекор дуже егоїстична людина, любитель випити, коли не п’є, спокійний, з чудовим почуттям гумору. Як тільки вип’є, людина зла, йому абсолютно все не подобається, все його дратує. Ображає свекруху, було таке.

І онук весь час не те робить і не подобається, як ми його виховуємо. Коли тато чоловіка приїжджає до нас, він почувається господарем, по-хамськи поводиться перед моїми батьками. Щоразу, коли ми зустрічаємося, він на щось ображається, влаштовує скандал.

Останній раз вони зі свекрухою приїхали до нас на Новий рік, як завжди він одразу випив. Приїхали мої батьки, він поводився огидно, я зробила зауваження, йому це не сподобалося. Далі не витримав чоловік і сказав йому щось у грубій формі.

Свекру це не сподобалося, мовляв, образили його. Всупереч всьому майже не виходив з кімнати, не сів з усіма за святковий стіл, вранці один без свекрухи сказав, що більше до нас не приїде.

Новорічної ночі, до мене прийшла подруга, чоловік відзначив і пішов спати. Я, свекруха та подруга сиділи за столом. Подрузі зателефонував її юнак, сказав, що підійшов, хотів з нею про щось поговорити.

Я пішла до кімнати, повернулася, а цей хлопець зайшов у квартиру. Я свекруху запитала, що він тут робить, вона сказала: «на вулиці мороз і холодно, чого їм там стояти, Новий рік же, нехай з нами відзначають».

Ось сидимо ми все на кухні (я, подруга, її хлопець та свекруха), заходить свекор зі словами: «а це хто такий, я зараз поліцію викличу, і вони його заберуть». Я йому кажу: «з якого дива? Ви що не в собі?»

На ранок він поїхав, а приїхавши до себе додому, напився, подзвонив моїй мамі, і сказав, що я привела собі чоловіка, поки чоловік спить. І що це не подруги хлопець, я все це вигадала, обізвав мене всіма відомими словами. Чоловік, дізнавшись це від моєї мами, зателефонував, йому і висловив усе, що думає про нього, і попередив, щоб його більше не було в нас вдома.

Понад пів року вони не спілкуються, і мені дзвонить свекруха і каже, мовляв, усе це він наговорив, п’яний, нічого страшного в цьому немає. І мій чоловік повинен перший піти на примирення, бо це батько, і він виростив його. І взагалі чоловік мав би промовчати.

Свекруха все життя його прощає, всі його вибрики, загули. І у всьому його виправдовує. Але те, що відбувається між ними, це її справа. Але тут стосується не лише її, а й моєї дитини та мене. Я не хочу більше терпіти таке ставлення та всі його витівки.

До дитини він звертається завжди з вимогами, мене це дуже злить. Тепер мене мучить совість, що через мене вони не спілкуються. І як одного разу свекруха сказала, ось якщо щось трапиться з батьком, то я буду винна, що так сталося. У мене не виходить з голови, я дуже цього боюся, що буду винна у всьому.

Як мені вчинити? Просто пробачити та сприяти, щоб вони помирилися, або не прощати та стояти на своєму. Я просто не хочу, щоб моя дитина бачила неадекватного діда, і чула образи у бік своєї матері.

Все село гуляла на весіллі Мироненків. Оленка в білій сукні, Віктор у своєму темно-синьому костюмі з величезною білою півонією в петлиці. Красень, а не жених. Точніше, наречений – красень. Все

Пишу сюди швидше для тих дівчаток, які ще не встигли вискочити заміж. Хоча навряд чи хтось буде прислухатися до чужих помилок, але все ж … Може хто-небудь задумається … Дівчата

У 20 я вийшла заміж, народила дитину, в загальному, була хорошою домогосподаркою, економила кожну копієчку, щоб чоловік закінчив академію – все для нього коханого. Я ж не тільки займалася домашнім