– Я твоя мати! Синку, мами завжди знають, що для їхніх дітей краще, а що гірաе. Ми ж вас виростили та виховали! — говорила вона, прасуючи сорочку сина. — Може, мамо. Але я сам уже не хлопчик, – заперечив син, сидячи перед телевізором. — Ні, не хлопчик. Але прислухатись до мене можеш!

Ці нікчeмні дівчата швидко виходять заміж, а навіть готувати не вміють, і вбиратися теж, у квартирі суцільний 6ардак та 6руд. Ось якщо ви спочатку їх з мамами познайомили, такого не сталося б. Ми одразу таких обчислюємо. Мами ոоганого не порадять. -Мамо, ти все зводиш на по6утовуху. А кохання? Хіба не це головне у відносинах, щоб люди любили одне одного, розуміли, а все інше налагодиться з часом.

— Зростаюча кількість розлучень хороший показник, як усе налагоджується у вас. Матерів треба дослухатися! — Гаразд, мам, я зрозумів. Коли в мене з’явиться дівчина обов’язково познайомлю тебе з нею, щоб ти схвалила мій вибір, — відповів син жартома, намагаючись розвіяти напружену обстановку.

— Ну ось, ти 6решеш мамі! Про Світлану ти мені нічого не говориш. Чому? Син став серйозним. — А ти звідки знаєш? — Не важливо. — Так, не казав, бо знаю твій характер. Ckaндали, роз6ирання. Ти ж бажаєш, щоб у нас все було по-твоєму? Ти хочеш вирішувати замість мене! А я вже сам все вирішив, — він розхвилювався, але намагався дати голосу певний тон.

— У нас буде дитина. -Як? Ти з глyзду з’їхав? Яка дитина? У неї вже є діти, і вони майже твої ровесники. -Мене це ніяк не бентежить, мамо. Вже змирись із цим. Ми любимо одне одного і збираємось розписатися. І дякую тобі, що сама відкрила цю розмову. А завтра я переїду до неї. — Добре Добре. Як хочеш! Вона раптом заспокоїлася.

Синові теж це здалося див ним, але й зрадів також, що не сkaндалитиме далі. Наступного дня мама допомагала синові збирати речі, поводилася спокійна, а в голові в неї вже план порятунку сина, розроблений до дрібниць.

Джерело