Подарунком, який я запам’ятаю на все життя, став для мене подарунок брата. Він живе далеко і в гості приїжджає лише на Новий рік та влітку, а я з батьками живу. Після університету мені закортіло йти до армії. Рік служби минув непомітно. І уявіть мій подив, коли ти приходиш додому, заходиш у свою кімнату, включаєш ноутбук і на робочому столі напис «Ящик пінного – у шафі, всі фільми за 2015 рік – на жесткому диску». PS: я закрився в кімнаті на 4 дні.

Наш директор сказав хлопчикам у школі, що вони мають кльові джинси. Ті повернулися в магазин і купили йому такі самі.

Найкрутіший подарунок на Новий рік я отримала від чоловіка минулого року. Данило, знаючи, що в мене завжди мерзнуть ноги, сам зв’язав мені дві пари вовняних шкарпеток! Їздив до мами кожні два дні, щоб вона вчила й поправляла, тримав все в таємниці і після промови президента вручила мені їх, загорнуті в обгортковий папір. Найкращий подарунок у моєму житті!

Моя дівчина подарувала моїй мамі на день народження нове помийне відро. Мама щаслива! Я ніколи не зможу зрозуміти жінок і те, що вони хочуть подарувати або отримати в подарунок.

Знайомий якось подарував 10-річній доньці єнота на день. Є така послуга: вам приносять єнота, він руйнує всю вашу оселю, полоще стільниковий телефон, прогризає лаз у кросівках і розбирає ноутбук. Принагідно всіх дряпає. Взагалі єнот думає, що це його свято і його привели гратися до нових людей. Дітям подобається. Дітям взагалі подобається, коли хтось божевільніший за них. Увечері задоволеного єнота відвозять, ви видихаєте та розумієте, що таке справжнє щастя.

Вирішив я своїй дівчині Ірині зробити оригінальний подарунок на день народження. Купив спеціальну коробку у формі книги, а туди заховав гарні сережки та каблучку. Подарував я подарунок тиждень тому, а вона, схоже, книгу навіть не відкривала. Ходить тільки, супиться на мене за «непотрібний подарунок».

В 1992 мій тато закінчив вищу пожежно-технічну школу, і так склалися обставини, що його випускний альбом забрав його друг, вчасно не віддав, а потім взагалі поїхав до іншого міста. Вчора мені написала дівчина: її мама у 1992 році жила в гуртожитку разом із батьковим другом, і їй випадково потрапив цей альбом до рук. Минуло 24 роки, весь цей час вона дбайливо зберігала його і не викинула! Нам, нарешті, віддали його! Дякуємо вам за те, що здогадалися розшукати нас через соцмережу. Тепер зроблю татові на ювілей незвичайний подарунок! Буває ж у житті таке.

Найкращий друг подарував мені на день народження книжку — збірку поезії Едгара По. Щиро кажучи, дивний подарунок, але він наполягав, щоб я прочитав. Починаю читати та помічаю, що деякі літери у книзі обведені жовтим маркером. Сьогодні нарешті дочитав усю збірку і знайшов усі літери. Вони склали пропозицію: “А твій подарунок я сховав під твій телевізор”. Піднімаю телевізор – там папірець з одним словом: «Пожартував».

Виріс я у 1990-х. Мрієш на свято отримати справді класний подарунок (цуценя, приставку, плеєр, комп’ютер), а тебе ведуть на ринок, купують там найсумніші шмотки для школи, на які тобі дивитися нудно. І оголошують це подарунком на день народження, Новий рік, 8 Березня, 23 Лютого… Думаєте, це провал? Моєму однокласнику батьки на день народження подарували паркан! Паркан! Зелений такий паркан навколо їхнього приватного будинку.

Один приятель не мав грошей на подарунок для своєї дівчини на День святого Валентина. І тоді він у фотошопі зліпив та роздрукував сертифікат, що підтверджує, що ім’ям дівчини відтепер буде названо зірку в галактиці ZX-8654b. Дівчина, коли коханий їй вручив подарунок, від розчулення розплакалася.

Моїй бабусі 81 рік. Вже 30 років займається йогою, 10 років вона вегетаріанка. Несприймає старий стиль в одязі, на вухах носить кафи і останні півроку вчить англійську мову. Апогеєм крутості став її подарунок на мій день народження – сертифікат на 5 000 гривень в тату-салон. Мрію тепер, коли постарію, бути такою ж модною бабусею.

Дружина моя лікарка, принесла з чергування після роботи кіндер-сюрпризи, кілька штук. Дітям і мені дає: на, каже, їж. Я питаю:

– Чому так багато? Купила?

– Ні, не купила, віддали. Але дно повне. Відкрий іграшку.

Відкриваю:

– І?

– Розумієш, лікар у нас збирає іграшки з кіндерів – фанатіє. Ну, на день народження колектив і скинувся. Купили йому 200 кіндерів – крутий для нього подарунок, ще й із наміром: все не з’їсть, ще місяць ділитиметься з усіма. Дали гроші медсестрі, та прийшла в супермаркет і купила гуртом. А далі дно.

– В сенсі? – кажу. — Доктор радий?

– Ну як сказати. Радий. Був. Поки що відкривати тремтячими руками не став. А там віслюки. Самі віслюки. 200 однакових ослів. Але ж веселих.

Відпочивала у Парижі. Вибирала сувенір шефу: ручку, візитницю – щось таке. В одній лавці побачила нотр-дамську гаргуллю і не встояла: така схожа на шефа, прямо типова його поза і вираз обличчя, начебто під тягарем бід всього світу. Хвилювалася, не так зрозуміє, але подарувала. Він тільки глянув і заявив: «То це я». Статуетка в нього і зараз у центрі столу стоїть обличчям до відвідувачів!

Їдемо додому із дружиною у маршрутці. Почали сперечатися, вона на мене насупилася. Поруч сидів хлопець із букетом квітів. Коли виходив на зупинці, він непомітно дав мені одну троянду і підморгнув. Дружина не одразу зрозуміла, звідки в мене троянда з’явилася, але подарунок прийняла. Дякую тобі, ти врятував мій вечір!

Наш тато працює по 14 годин на добу. І на його день народження, крім основного подарунка, ми вирішили подарувати «безлімітний сон». Домовились із його начальником, відключили всі будильники. Коли тато прокинувся о 18:00 вечора і побачив, котра година, спочатку шалено злякався, але, коли побачив торт і подарунки, зрадів як дитя і довго нас з мамою обіймав і цілував.

Виходжу в магазин вночі, а біля нього сидить дівчина – з гламурних, з накачаними губками і таке інше. Вся у сльозах. Запитала, що трапилося: вона посварилася зі своїм чоловіком, він виставив її з дому, заблокував карти, готівки немає, а «друзі» – на його боці. Ночувати ніде, у поліції розвели руками: карти на його ім’я. Пожаліла дівчину та покликала до себе. На ранок приїхав її чоловік, вони помирилися, а мені подарували велосипед. Чоловік шепнув: “Якби вона не вибачилася, віддав би їй і сказав, щоб котилася”.

Сьогодні мені виповнилося 17 років. Подарунки від батьків були незвичайними: мама подарувала 2 квитки на балет, а тато — 2 кг сушеної корюшки. Коли я запитала, навіщо, він аргументував це тим, що в театрі мені захочеться чогось пожувати, і тут гоп! – А в мене корюшка. Це був, мабуть, найоригінальніший подарунок за все моє життя!

А які подарунки приголомшили вас?

Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ibilingua.com.

Джерело