Коли ще жив чоловік, ми допомогли сину придбати квартиру, тому цю, в якій я живу зараз, я планую переписати на доньку, щоб все було по чесному. Мало того, Павлу я віддаю свою дачу. Там добротний будинок, вода, газ, живи та радій. Але ж ні. Все пішло шкереберть, коли про все дізналася невістка. – Я не дозволю, щоб ви обділили мого чоловіка. Половина квартири має бути його.

Я вже давно домовилася із сином про те, щоб він відмовився від своєї частки у нашій квартирі на користь своєї сестри. За це я обіцяла йому переписати нашу дачу. Все було нормально, поки про нашу домовленість не дізналася невістка, яка втрутилася і все зіпсувала.

Мене звуть Софія. У нас із чоловіком двоє дітей: дочка та син. Павло уже одружений, дочка теж заміжня. Зять у мене дуже добрий. У нас із ним прекрасні стосунки, а ось із невісткою мені не пощастило. Богданка – дивна жінка, ні в чому не розуміється, але при цьому постійно верещить. Що в ній знайшов мій син і як він міг на ній одружитися, я взагалі не розумію. Адже вони зовсім різні.

У мого сина дві вищі освіти, він дуже розумний, добрий та уважний. А ось Богданка навіть на вигляд так собі. Я розумію, що не всі повинні бути красиві, але якщо у людини ще й розуму немає і огидний характер, то як з нею взагалі можна жити?

У Богданки мій син – це вже другий чоловік. Вона має дитину від першого шлюбу. Цього хлопчика я просто не переношу. Він точна копія своєї матері: нахабний, постійно верещит і щось вимагає. Невістка хотіла, щоб я багато часу проводила з її сином. Але я від цього відмовилася.

Син чудово знає про те, як я ставлюся до його дружини та його вибору, але мені не жити з Богданкою. Я намагаюся з нею спілкуватися якнайменше.

Але “буря” все одно трапилася після того, як невістка влізла в те, що її взагалі не стосується. А саме в те, як ми ділитимемо наше сімейне майно.

Ми із чоловіком хотіли допомогти нашим дітям купити житло. Але Павлу ми встигли дати гроші на покупку квартири, щоправда, лише половину. Він купив квартиру та виплатив іпотеку ще до зустрічі з Богданкою.

Ми почали збирати гроші на квартиру і для доньки, але потім мій чоловік зненацька пішов з життя, і я більше не змогла зібрати гроші.

Усі гроші, які ми зібрали, пішли на церемонію прощання та на пам’ятник чоловікові.

Тоді я й вирішила, що треба робити: я поговорила із сином про те, що квартиру я перепишу дочці, а сину подарую дачу. Син погодився. Хочу зазначити, що у нас дуже хороша дача: велика ділянка, міцна хата, є лазня, проведена електрика, вода. Загалом дуже гарний котедж. Це було б чесно. Син також так вважав.

Але Богданка його переконала. Коли син приходив до мене, я йому все пояснювала, і він погоджувався зі мною. Ну, потім він йшов додому, і Богданка його переконувала.

Я вирішила поспілкуватися з невісткою, пояснити їй, що вона не повинна втручатися у поділ майна та псувати мої стосунки із сином.

Але у неї не вистачає розуму щось зрозуміти. Вона просто верещить, що відстоює права свого чоловіка. Вона каже, що я хочу обманути сина і все віддати дочці.

Я намагалася нагадати синові про те, що ми давали йому гроші на купівлю квартири, що я готова віддати йому дачу, але йому все мало.

Ми дуже сильно посперечалися.

Мені стало погано, довелося викликати швидку. Приїхала дочка, почала мене заспокоювати і казати, що вони з чоловіком куплять квартиру в іпотеку, а мені не можна нервувати.

Але мені дуже незручно, що ми дали з чоловіком синові гроші на покупку квартири, а дочці нічим допомогти я не можу.

Я відписала свою частину квартири доньці та переписала на неї дачу. Про це я повідомила свого сина.

Він мені зараз дзвонить, але я з ним навіть не хочу розмовляти. Нехай розмовляє зі своєю дружиною, якщо він слухає лише її.

А те, що він тепер залишився без дачі – то хай за це подякує своїй дружині!

Хіба я не права?

Фото ілюстративне

Джерело