Наталя з Миколою жили у його квартирі. Але тут чоловік вирішив капітально відремонтувати свою квартиру і вони тимчасово переїхали до будинку його батьків. Відносини між свекрухою та невісткою, м’яко кажучи, бажали кращого. Але чоловік наполіг, щоб вони пожили у батьків, а вона змушена була погодитись.

За місяць Наталя вирішила проконтролювати ремонт. Приїхала, на стукіт у двері ніхто не відчинив. Вирішивши, що сьогодні роботи не ведуться, Наталя спробувала відчинити двері своїм ключем. Але він не підійшов до замку. «Напевно, замок поміняли», подумала вона і зателефонувала до чоловіка.

— Приїжджай додому. Нам треба поговорити. Приїхала. — Чому треба було міняти замок, якщо ми планували поставити нові двері? — Запитала вона дружина. – Тому що я продав квартиру. З подальших пояснень з’ясувалося, що Миколай прийняв рішення продати квартиру, під приводом ремонту відвіз речі та дружину до батьків, і продав.

– Мої батьки хочуть надбудувати третій поверх над будинком. Грошей знадобиться багато, тож я продав квартиру. Але замість квартири ми отримаємо тут весь третій поверх. — А ти не думав, що я можу не захотіти жити з твоєю мамою в одному будинку. Вона контролює мій кожен крок.

А робота? І мені, і тобі довго довго їхати до роботи. — Мама наполягла, щоб ми з ними жили. Вона сказала, що так правильно буде, – сказав чоловік. — Кому як. На мене так неправильно. Тож я переїду до себе. Хочеш – поїдемо разом, не хочеш – залишайся. — Якщо ти поїдеш, то ми розлучимося, — сказав Микола.

— Цьому тебе теж мама навчила? — вигукнула Наталя. Чоловік промовчав. — Розлучення так розлучення, — сказала жінка. — Я так розумію, твоя мама заборонила тобі компенсувати ті суми, які я вклала в твою квартиру? — Так. — Хто б сумнівався, — сказала Наталя, сіла у свою машину та поїхала до своєї квартири.

Джерело