Уже більше, ніж 8 років Матвій покинув рідне село та зарікався більше сюди ніколи не повертатись. Проте цього разу його сильно туди потягнуло та чоловік піддавшись імпульсу повернувся в рідне село.

Тепер він дорослий чоловік, аж 8 років працював за кордоном. Він став сильнішим та зможе пережити той сором, який пережив колись.

По дорозі в село у своєму шикарному авто чоловік задумався. На нього нахлинули спогади про події, які відбулися 8 років тому. Той день мав бути найщасливішим в його житті, але сталося так, що став найбільш нещасним днем.

Хлопець ріс з бабусею, батьків у нього не було, та бабуся дуже пишалася своїм розумником. Матвій був дуже розумним, але бабуся переживала, що ніхто з дівчат не захоче за нього заміж через його бідність. Вона бажала для Матвія найкращої долі та вважала, що все у нього складеться добре.

Після того, як хлопець розповів бабусі, що він почав зустрічатися з Ельвірою, у неї на серці стало неспокійно. Адже дівчина з багатої сім’ї. Ми ж їм не рівня. Та Матвій був настільки закоханий, що ідеалізував Ельвіру та переконував бабусю, що вона хороша.

Після знайомства з бабусею Матвія батьки Ельвіри перестали з ними розмовляти. Лишу сухо домовились про те, що весілля відбудеться в травні.

В той день Матвія не покидало почуття тривоги. Хлопець одягнувся, сів в авто та поїхав до нареченої разом зі старостами. Двері їм ніхто не відчинив, надворі було пусто, а сусіди лише виглядали та сміялися.

Потім від батька Ельвіри Матвію прийшло повідомлення: “Пробач, хлопче, але ти Ельвірі не пара“.

Наступного дня Матвій поїхав з села якомога далі від цієї ганьби. Знайшов собі роботу за кордоном. Попрацював там рік та дізнався, що не стало найріднішої йому людини. Так пройшло ще 7 років.

Матвій став розумнішим та спокійнішим, з’явилась впевненість у собі. Купив собі гарний одяг та авто, заробив на квартиру у місті. Бабусину хату продавати не став, дозволив там оселитися двоюрідній сестрі з чоловіком та дітьми.

Попри те, що він тепер став багатієм в душі, Матвій залишався тим же простим хлопцем з розбитим серцем. Приїхавши в село, чоловік заскочив до магазину, щоб купити смаколиків для племінників та зустрів батька Ельвіри. Він ледве його впізнав, батько його колишньої коханої сильно змарнів та постарів.

Це вже не був той зарозумілий чоловік, який відмовився віддавати за простака свою доньку. Чоловік вибачався за те, що накоїв. Виявилось, що Ельвіра так і не змогла нікого собі знайти та досі незаміжня. Це неабияк сказалося на її психіці та тепер вона потрапили до психлікарні.

А Матвій вже і не тримав образи ні на кого, адже життя саме усе розставило на свої місця. І кожен отримав сповна.

Джерело