Лізонька і Марк були знайомі з пісочниці. Вони з дитинства були нерозлучні, і коли син сказав, що хоче зробити пропозицію лізі, ми з чоловіком навіть не здивувалися. Діти куnили квартиру в іnотеку, закривали Разом по можливості, жили там, будували свій затишок і комфорт.

Діти часто приходили до нас в гості, ми ходили до них – сімейна ідилія, якщо словом. Єдине-діти не замислювалися про своїх діток. Ні, вони хотіли дітей, але навіть через рік після весілля думали, що рано.

Вірніше, так вважала Ліза, а сам син навіть засмучувався з цього приводу. — Ну, нічого, синку, і її можна зрозуміти. Вона ж будує кар’єру… баrато компаній зараз не схильні мати працівників в положенні. У листопаді минулого року син прийшов до нас з валізою. Він сказав, що вони з Лізою вирішили пожити окремо на час. Нам це було незрозуміло, але ми і тут вирішили не втручатися. Ліза жила в їхній квартирі, а син – з нами.

Так і пройшло 2 місяці майже. Ми дуже сподівалися, що Ліза приїде до нас на Новий рік, і все буде як раніше, але напередодні свята дівчина подзвонила, вибачилася, що не зможе бути присутнім через відсутність з міста, і додала, що Марк передасть нам наші подарунки.

Я дуже зраділа, що невістка про нас не забувала. Ми теж підготували їй подарунки і запросили до нас, як їй буде зручно. Ліза прийшла 4 січня, ми сіли, поговорити, потім Марк відвіз її додому, сам назад не повернувся, а на наступний день повернувся за речами. Ми з чоловіком невимовно раді тому, що трапилося. А кажуть, новорічних чудес не буває…

Джерело