Все частіше Марuна залuшалась ночуватu у мамu, чоловік їй за це д0рікав, а от свекруха була на сьомому небі від щастя!
– Не хочу я повертатися в офіс, коли цю роботу спробувала. Я можу спокійно все вдома робити, коли зручно. Проспала – нічого, ввечері зроблю. Вночі безсоння? Саме час для роботи. Ніхто не буде тебе картати за те, коли саме ти відпочиваєш, обідаєш та працюєш. Головне всю роботу здавати вчасно, а для цього потрібна внутрішня дисципліна, щоб цілими днями не пролежати на дивані.
Саме такою роботою Марина змогла заробити на ремонт у квартирі, купити нову машину і кілька разів злітати з хлопцем на море.
От лише коли вони вирішили одружитися, то Марина познайомилась зі свекрухою, яку не задовольняло те, що невістка працює вдома. Спочатку Марина не звертала на це уваги, а потім і чоловік перейшов на мамин бік.
– Ну от, ти подумай, як нам спокійно жити й планувати витратити, якщо ти не знаєш, скільки заробиш цього місяця?
– Я не можу бути впевнена у кількості замовлень, яку зможу зробити, але я тобі можу назвати суму, менше якої я ще ніколи не отримувала! – відповідала Марина на докори чоловіка.
– А ти про стаж думала? Те, що ти платиш податки, не гарантує того, що у тебе буде нормальна пенсія на старості! – додавала жару свекруха.
Маму чоловіка дратувало, що Марина може займатися своїми справами та працювати, коли їй заманеться, доки всі нормальні люди ходять на роботу і мають стабільний графік.
Марина заробляла хороші гроші, часто більше, ніж чоловік, але здебільшого його родина удавала, що нічого не помічає і продовжували їй дорікати: «Та влаштуйся ж ти на нормальну роботу! Ми хоча б будемо розуміти, чи ти працюєш!»
– У мене вже є нормальна робота. Я заробляю дуже добре, ти сам це знаєш, і зараз, коли я піду у декрет, то все одно зможу приносити гроші у сімейний бюджет, а так би сиділа на твоїй шиї!
Одного дня Марина зовсім втратила надію і подзвонила подрузі зі сльозами, що хоче розлучатися, бо іншого виходу не бачить, а та швидко знайшла розв’язання проблеми.
– А ти так і зроби, як вони просять.
– Ти що теж за них? – засмучено запитала Марина.
– Зовсім ні, ти мене не зрозуміла. Ти розкажи їм, що знайшла роботу, вигадай якусь маленьку зарплату і йди працювати, а сама йди на день до мами та там собі спокійно працюй. Думаю, вони швидко зрозуміють, яку помилку допустили!
Марина послухала подругу, й тепер зранку завозила чоловіка на роботу, а тоді й сама їхала в «офіс». З роботи вона поверталась пізніше чоловіка, втомлена й неохоча до приготування чогось.
– Я борщ хочу, – промовив чоловік здивовано, коли побачив, що вона робить лише бутерброди.
– Ти ж сам бачиш, як пізно я з роботи повернулась, буде вихідний, то приготую.
Тепер їхній холодильник пустував, чоловік інколи приносив якісь продукти, але все було бюджетне, бо й зарплата жінки зменшилась у кілька разів.
Марина все частіше затримувалась у мами, чоловікові говорила, що таке у всіх офісах у кінці місяця – перевірки, звіти.
– Знаєш, набридла мені твоя робота, – промовив одного вечора чоловік. – Ти постійно втомлена та незадоволена, і грошей від цього лише менше, повертайся додому працювати.
От лише свекруха не підтримувала сина у такому рішенні, вона вважала, що невістці потрібно працювати в офісі.
Незабаром Марина думає таки «піти з офіційної роботи», але ще трохи насолодиться програшем чоловіка і тим, що нарешті у їхній родині мир та розуміння, як у всіх «нормальних людей».