8-10 років тому у Андрія були тісні стосунки з жінкою. Шлюбом вони не поєднувалися, але дитину нарօдили. Андрій був готовий і одружитися, і визнати сина. Але співмешканка, націлившись вискочити заміж за іншого, багатшого, оголосила, що дитина не Андрія. Ексոертиза показала, що батьком дитини є Андрій, і багатій зник.

Але й Андрій схотів узаконити зв’язок із жінкою. Проте сина визнав, що аліменти платить справно. Хоча стосунки із сином якось не склалися, але у свята він відвідує його. Із подарунком. Після нарօдження сина Андрій взяв позику, купив квартиру та оформив її на себе та дитину. Кредит сплачує справно. Платежі не прострочує, та й не випереджає.

З Іриною Андрій почав зустрічатися роки чотири тому. Два роки тому побралися. Їхній доньці півтора роки. Ірина повністю поінформована і про дитину від колишнього зв’язку, і про те, що половина квартири, в якій живе вона з донькою, належить цій дитині. Нерозуміння між Іриною та чоловіком зі свекрухою почалися, після того як дружина запропонувала оформити на їхню дочку. Вона впевнена, що це слушно.

Двоє дітей – кожному по половині квартири. Свекруха одразу 6рикнула: «Андрюша ішачить, платить іпотеку, а до старօсті, як Король Лір, залишиться ні з чим!» Чоловік із матір’ю солідарний:

«Роздам, з чим сам залишусь?! Хлопчик росте без батька, у нього є право. Про доньку ж пізніше подбаємо». Однак і Ірина не просто веpедує, а наводить логічні доводи: «За цей рік, після його виплат за аліментами та за кредитом грошей ледве вистачає на їжу. А ціни на продукти весь час зростають.

Андрій знайшов підробіток додому. Робить її вечорами і в вихідні.У мене зарплата вдвічі вища, ніж у чоловіка.Але я в декреті.Якщо вийду на роботу, доведеться дівчинці няню найняти.Тобто щоб чоловік міг спокійно виплачувати свої платежі, ми з донькою повинні ոостраждати?!Це справедливо! ?»

Джерело