Мені якось совість не дозволяє виставити за двері своїх свекрів. Я люблю чоловіка і стараюсь бути гостинною, але ж це моя квартира, і мовчати з кожним днем мені все складніше. Недавно свекруха видала. – Для чого вам три кімнати? Продайте і купіть двокімнатну, а на решту грошей придбайте дачу недалеко. – Свою думку з цього приводу я “вивалила” прямо в лоб.

Так сталося, що моїх батьків багато років тому не стало. Я після цього успадкувала від них велику трикімнатну квартиру.

У мене з родичів лишилася лише тітка. Вона мешкала дуже далеко. Мені було дуже важко без підтримки та порад дорослих родичів, і тому я у своєму житті зробила дуже багато помилок.

Але я розуміла, що багато чоловіків, які хотіли на мені одружитися, просто хотіли мене використати. Їм потрібна була дівчина з житлом і добре заробляла.

Але одного разу я познайомилася з Данилом і я закохалася в нього по вуха. Ми почали жити разом, а потім відгуляли весілля. Хоча моя тітка мене від цього відмовляла, та й батьки чоловіка були проти нашого весілля.

Ми тихо розписалися і просто, потім поставили наших родичів вже перед фактом.

А цього року батьки чоловіка вирішили приїхати до нас у гості. Дуже шкода, що ми одразу не домовилися, наскільки саме вони приїжджають.

Так вийшло, що я втратила роботу. Коли приїхали батьки чоловіка, то вони одразу почали вести себе дуже дивно і нахабно.

Свекруха хотіла, щоб я навчилася готувати ті страви, які їли у їхній сім’ї. А я почувала себе зовсім чужою у власній квартирі. Адже я була власницею квартири, а у мого чоловіка була тільки тимчасова реєстрація.

Батькам мого чоловіка не подобалися меблі у моїй квартирі та шпалери. Вони вимагали, щоб я готувала чоловікові сніданок і приносила йому ліжко. А потім вони ще почали вимагати, щоб мила йому ноги.

– З якого дива? – обурилася я.

Потім батьки чоловіка сказали, що я маю продати свою трикімнатну квартиру, і ми повинні купити двокімнатну квартиру. А на гроші, що залишилися, ми повинні були купити дачу, щоб там вирощувати овочі.

Я, звісно ж, відмовилася. Адже якщо ми купимо квартиру в шлюбі, то ця квартира матиме вже двох власників: мене та мого чоловіка. А мене це зовсім не влаштовувало.

Потім свекруха почала прискіпуватися до того, що я погано перу і прибираю квартиру теж не так, як треба.

Звичайно, мій чоловік вимагав, щоб я шанобливо ставилася до його батьків. А я просто нічого не збираюся міняти у своєму будинку. Я не збираюся готувати те, що хоче моя свекруха, і не збираюся приносити моєму чоловікові сніданок у ліжко. А про миття ніг – я взагалі мовчу! Про це не могло бути й мови!

Мої гості у моєму домі мають вести себе нормально і жити за моїми правилами. А якщо їм щось не подобається, то нехай їдуть. Я нікого у своєму домі не тримаю.

Якщо Данила щось не влаштовує, то ми з ним розлучимося. Нехай і він їде разом зі своїми батьками. Але не треба мене вчити. Сама вже кого хочеш навчу.

Загалом, я не знаю, скільки ще протримаюся. Я, звичайно ж, люблю свого чоловіка, але жити за чужими правилами я не збираюся.

Що скажете? Як виставити за двері “родичів”?

Фото ілюстративне

Джерело