Моя донька завжди хотіла бути незалежною фінансово від свого чоловіка. Тобто у неї ніколи не було бажань сидіти вдома, забезпечувати затишок та пітримувати сімейне вогнище. Моя Іринка хотіла, аби вона могла заробляти гроші на рівні з чоловіком, спілкуватись із людьми та буди в курсі всіх подій. Отака в мене бізнес-леді.

В 20 років Іра відкрила власний магазин косметики, а згодом і свій бренд, який став популярним на всю країну. Я була надзвичайно рада за свою дитину, оскільки всі її бажання збулись, і цілі, до яких довго йшла, виконались.

Одного разу, коли їй було 23 роки, а за спиною сім відчинених магазинів по всій країні, та власна квартира, вона познайомилась із хлопцем, який “просто причарував” її, так сказала вона нам. Ми чекали, що на зустріч із нами прийде солідний молодий чоловік, в костюмі, з хорошими манерами — такий би чудово підійшов нашій доньці, але, на наше здивування, прийшов Степан, який навіть привітатись забув, коли прийшов додому. Звичайно, можна було б все “спихнути” на хвилювання, але під час розмови він також не виділявся розумом — банально він навіть не міг сформулювати свою думку.

Весь вечір ми сиділи з чоловіком з квадратними очима, переглядаючись одна з одним, коли обранець доньки вкотре говорив якусь, вибачте, нісенітницю.

Та коли він пішов, і я висловила Ірині свою незрозумілість, вона сказала, що це її вибір, і критикувати його не варто. Я все розумію, але вибору моєї доньки — ні. До неї залицялись різні чоловіки, які повністю підходили їй за статусом, але вона їх всіх “відшивала”, а тут якесь чудо горохове, а вона в нього, бачиш, закохалась!

Ми з чоловіком були просто вшоці, але нічого зробити із ситуацією, яка склалась, не могли. Іра була достатньо дорослою, аби обирати сама.

Степан відразу поселився у квартирі моєї дитини, і ходив на якісь підробітки, в той час, як Іра з ранку до ночі займалась своїм бізнесом. Згодом вона й взагалі залучила свого “коханого” до роботи, і він возив товари в магазини, які були в їхньому місті, та час-від-часу возив Іру в інші міста, де знаходяться решта магазинів.

Іру все влаштовувало, і вона була рада, що її коханий працює із нею, але я вважаю, що все це — повна дурня, оскільки він не реалізований чоловік, який сидить на шиї своєї дівчини, яка все зробила сама і побудувала свій бізнес власноруч.

Останнім часом він навіть проти того, аби донька навідувалась до нас із чоловіком, бо, бачиш, ми відмовляємо її від стосунків із ним. Мабуть, це й була наша помилка, оскільки думка “зятя” авторитетніша для доньки, ніж наша, і він зараз проти нашого із нею спілкування.

Дуже боюсь, що вона послухає його, а він “насідатиме” все більше і більше, і наше спілкування з власною дитиною закінчиться через якогось хлопця, який користується добром нашої Іринки.

Джерело