Цікава історія сталася в моєму житті. Коли я дізналася про те, що, виявляється, зрадила чоловікові, за його ж вини, не знала, що ж мені робити. Ми з Андрієм одружилися, коли мені було тридцять, а йому тридцять один рік. Андрій вже був невдало одружений, але давно розлучився. Дітей у нього з колишньою дружиною не було. Я вийшла заміж уперше.

У чоловіка був брат-близнюк Ігор. Він теж був розлучений, але у нього було двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Мені дуже хотілося діток і я часто говорила про це чоловікові. Ми не оберігалися, але вагітність все не наступала. Я не дуже переживала з цього приводу, адже нам було не по вісімнадцять років, не все так відразу.

Якось чоловік подзвонив мені з роботи і сказав, що затримається до пізна, просив не чекати його і лягати спати. Я так і зробила. Андрій прийшов далеко за північ, що не вечеряючи роздягнувся і ліг в ліжко. Він ніжно поцілував мене і сказав, що скучив. Я, природно, прокинулася, і між нами відбулося те, що зазвичай і відбувається між подружжям у ліжку.

Зараз, коли я вже знаю про все, то згадую, що в ту ніч все було якось по-іншому між нами. Тоді я списала це відчуття на те, що була спросоння, а тепер розумію чому. Вранці чоловік пішов на роботу раніше, ніж я прокинулася.

Потім все було як завжди, тільки ось затримка змусила моє серце битися частіше. Я тремтячими руками зробила тест і побачила заповітні дві смужки. Андрій, дізнавшись, що скоро стане батьком, був дуже радий. Він дбав про мене.

У нас народився син Ярослав. Андрій запропонував, щоб його брат Ігор став хрещеним батьком нашому хлопчику. У мене не було причин для відмови, хоч ми і не дуже близько спілкувалися. Ярослав ріс здоровим і тямущим. Він з дитинства був дуже схожий на свого батька.

Син добре вчився, поступив в інститут після школи. На четвертому курсі він познайомив нас зі своєю нареченою і вирішив одружитися. Ми були непроти: у нас тільки що добудовалася нова кооперативна квартира і ми готувалися переїжджати, молодим було, де жити.

Збираючи речі для переїзду, я вирішила гарненько все перебрати і викинути абсолютно все зайве, накопичене за ці роки. Розбираючи папери, я знайшла якісь старі медичні довідки свого чоловіка. Щоб зрозуміти, потрібні вони чи ні, я стала читати їх зміст. Це були якісь медичні обстеження, а у висновку кожного стояв діагноз «безпліддя».

Я не могла зрозуміти, чому Андрій ніколи не говорив мені про це і як мені вдалося народити від безплідного чоловіка? Довідки та питання я приготувала до приходу чоловіка.

Спочатку Андрій ухилявся від відповіді, говорив про якесь «диво», а потім, не витримавши мого напору, зізнався у скоєному. Так, він був абсолютно безплідний. Його перша дружина кинула його саме з цієї причини. А ще через те, що він запропонував їй народити від його брата-близнюка. Ну, яка різниця, кров то одна. Колишня дружина була порядною жінкою і відмовилася переспати з братом чоловіка.

Андрій дуже хотів випробувати батьківські почуття, тому одружившись, він вирішив виправити всі помилки, які зробив з першою дружиною. Він не став мені розповідати про свій діагноз, а брата «підклав» мені в ліжко в таємниці. Все вийшло. І я ніколи б не запідозрила нічого, якби не знайшла ці папери.

Мені потрібно було перетравити цю інформацію. Я мовчки зібралася і пішла. Я бродила по парку і ніяк не могла усвідомити, що, сама не відаючи, зрадила власного чоловіка. Я розуміла, що Андрій підстроїв це все для нашого з ним спільного блага, але не розуміла, чи можу я пробачити його.

Повернувшись додому, я сказала чоловікові, що прощаю його і більше ніколи не хочу говорити на цю тему. Андрій дякував мені за розуміння зі сльозами на очах. Далі наше життя йшло своєю чергою; ми більше ніколи не згадували про це, але от дивитися в очі Ігорю для мене тепер стало проблемою.

КІНЕЦЬ.