Я вирішила зробити генеральне прибирання на балконі, а то різних коробок там назбиралося. Я так запрацювалася, що навіть не відразу почула, що мій телефон розривається. На останніх секундах підняла слухавку. Це була Лідія Іванівна, мама мого чоловіка. – Оксано, Назар сьогодні за кермом, не хочу його турбувати. Скажи, як в нього справи? – Я взяла, та й розказала, про що ввечері пожаліла
Я вирішила зробити генеральне прибирання на балконі, а то різних коробок там назбиралося. Я так запрацювалася, що навіть не відразу почула, що мій телефон розривається. На останніх секундах підняла слухавку. Це була Лідія Іванівна, мама мого чоловіка. – Оксано, Назар сьогодні за кермом, не хочу його турбувати. Скажи, як в нього справи? – Я взяла, та й розказала, про що ввечері пожаліла.
Мене звуть поля. Хочу розповісти вам про те, як я намагалася потоваришувати зі своєю свекрухою і що з цього вийшло.
Я дуже добрий і м’який чоловік і звикла до того, що люди до мене дуже добре ставляться. Я була впевнена, що зможу потоваришувати і зі своєю свекрухою.
Ох, як я помилялася!
Своїй свекрусі я не сподобалася одразу ж! Чому? Так, мабуть, бо я хотіла забрати у неї її єдиного синочка. Але я була впевнена в тому, що коли Лідія Іванівна мене дізнається краще, то в нас з нею відразу ж налагодяться добрі стосунки.
Але, щоб я не робила, все було погано. Я і в гості до свекрухи ніколи з порожніми руками не ходила, і сама їх зі свекром добре зустрічала і все одно була поганою.
Я ніяк заспокоїтися не могла: все намагалася з Лідією Іванівною потоваришувати. То в кафе її запрошувала, то за покупками разом сходити. Але свекруха ніколи не погоджувалася.
Якось я не витримала і запитала:
– А чому ви так не любите мене?
– А чому це я маю тебе любити? У тебе є мама, от нехай вона тебе любить! – відповіла мені моя свекруха.
Назар рідко спілкувався із мамою. А вона дуже хотіла знати, як живе її син. Ось вона і почала дзвонити мені і все розпитувати. А я їй все почала розповідати.
А потім Назар про це дізнався, і ми посперечалися. Я зрозуміла, що робила неправильно. Загалом, я після цього в розмовах зі свекрухою почала розповідати лише про себе. А вона мені сказала:
– Та мені взагалі не цікаве твоє життя! Я тільки за свого сина переживаю! І тільки тому тобі й дзвоню!
Лідія Іванівна сказала мені правду і після цього наші стосунки стали набагато кращими.
Коли вона в мене намагалася дізнатися, то я завжди говорила:
– Краще запитайте про це свого сина!
Тепер свекруха намагається налагодити нормальні стосунки зі своїм сином.
Ми з Назаром більше не влаштовуємо “бурі”. А свої спроби потоваришувати зі свекрухою я припинила. Після цього нам стало легше та простіше спілкуватися.
А ви в яких стосунках ви зі своєю другою мамою?
Фото ілюстративне