Коли народилась моя перша донечка, моя матір прийшла увечері в гості і заодно, аби показати, як правильно купати малюка. Загалом ми гарно посиділи, вона поділилась своїм досвідом, а тоді пішла додому, бо на вулиці стало швидко темніти.

Ми ж з коханим просиділи цілу ніч над колискою, боялись заснути і на хвилину, щоб не пропустити чогось. А раптом з маленькою щось трапиться. На ранок Богдан почав збиратися на роботу.

Я поняття не мала, як він зможе працювати, якщо не зімкнув очей ні на секунду. Ще й сказав, що наступну ніч знову таки буде зі мною на сторожі. Та, на щастя, прийшла мама.

Коли вона зазбиралась піти додому, я слізно благала залишитися, прослідкувати, чи все правильно я роблю по догляду за немовлятком. Та вона була міцна як камінь у своїх переконаннях і сказала, що дитина не потребує її уваги. Орися добре спала, ні на що не скаржилась, рідко плакала, тому хвилюватися нема про що.

Мама дала нам купу рекомендацій, похвалила мене за правильний догляд. А також і Бодю мого похвалила, що не залишає мене одну, а цілу ніч чатує, як справжній чоловік. Так вона приходила до нас кожного вечора, та на ніч не залишалась. Потім почала з’являтися рідше, а потім і взагалі тільки у вихідні дні наглядала ненадовго. Та кожен раз як приходила, зауважувала, що ми чудові батьки, справляємось на «ура».

Ми з чоловіком були молодими і недосвідченими. Йому 20, а мені всього лише 19. Тому підтримка матері дуже нам допомагала і заохочувала. Я дуже вдячна мамі, що саме в цей період життя вона навчила нас брати відповідальність, не забирала всі обов’язки на себе, а саме вчила нас робити все як потрібно.

До цього часу я звертаюсь до неї, коли не можу щось вирішити, адже точно знаю, що ця мудра жінка дасть пораду, підтримає, допоможе, навчить.

Є діти, які вороже ставляться до своїх батьків, не люблять, коли їм щось підказують чи вчать, а я думаю, що мами завжди мудріші. Вони точно знають, як краще, тому що самі колись стикались з таким. А зараз просто вчать нас жити, аналізуючи свої помилки.

КІНЕЦЬ.