З першого дня знайомства із парубком своєї доньки, я відразу зрозуміла, що він не дуже їй підходить. Такий слабохарактерний, скромний, тихий, слово боїться сказати. Олечка моя сильна особистість, тож їй потрібен був хтось із міцним стержнем. Неозброєним оком видно було, що це взагалі не про Олександра. Та дочці перечити я ніяк не можу. Можливо, вона знає його краще ніж ми і бачить значно більше.

Та зараз я розумію, що тоді була права. Оля настільки байдужою виглядає у стосунку до свого обранця, що я й не знаю, як вони досі разом. Та знову ж таки лізти у чужі стосунки не в моїх правилах, тому залишалось лише мовчки спостерігати за розвитком подій.

Загалом весілля їхнє ми відгуляли у тісному родинному колі. Діти саме закінчили навчання у університеті, тому ми із новоспеченою свахою вирішили, що святкування беремо на себе. Поки вони не стали на ноги та не знайшли постійні роботи.

Перший час ми і надалі допомагали фінансово. Та не встигла Ольга почати ретельні пошуки роботи, як дізналась про те, що чекає малюка. А вагітних, як самі знаєте, на роботу ніхто брати не спішить. Пощастило, що хоча б Саша зміг влаштуватися у фірму свого друга. Тому й заробляти почав непогано. Я видихнула, бо вже не знала, де ми будемо брати такі кошти, коли ще й народиться малюк.

Коли Софійка підросла, то доня моя подалась на роботу. Тому ми із матір’ю Саші тепер офіційно ставали няньками. Саша продовжував працювати на тій самій фірмі, а Оля починала з меншого, а за пів року отримала підвищення та значно кращу заробітну плату.

Потім почалось найстрашніше. Оля стала допікати чоловікові, що заробляє більше, ніж він. Постійно вихвалялась, грала на його почуттях, тим самим зачіпала чоловіче его. Не зовсім розумію, для чого це все було. Грошей і так вистачало. Яка різниця, хто приносить більше?

На фірмі зятя почались серйозні проблеми і навіть попри знайомства, він все одно потрапив під скорочення. Тоді в його свідомості взагалі почався справжній хаос. Знайти щось нове не так вже й легко, а особливо, коли зранку та увечері тобі дорікають, підганяють, тикають носом у проблеми.

Зятя мені було неймовірно шкода, тому я й почала більше розмовляти на цю тему із дочкою. Хоч, як я вже й казала, не в моїх правилах лізти не в свої справи. Оля, звичайно, мене не послухала. В якийсь момент настільки допекла чоловікові, що забрав речі і пішов геть.

Через декілька років до мене дійшли чутки, що він вдало одружився вдруге, а от моя самовдоволена красуня так і сидить сама із дитиною на руках. Прикро, що все склалося саме так.

КІНЕЦЬ.