Мама чекала, що я прийду до неї вранці стіл для гостей готувати. Тільки ось мені інше говорила, а тепер 0бражається
День народження мами став приводом для сімейного скандалу. Мама звикла заради нього напахатися, а довести близьких до нервового тику — взагалі святе. Немов без цієї метушні у неї і свято не свято.
Цього року я запропонувала їй жорстко:
– Мамо, у мене своїх справ гора, давай ми у кафе відзначимо?
– Ой, ти що, так дорого!
Я взяла листок, розписала їй витрати на продукти. Вартість поїздок за ними. Додала, скільки грошей ми втратимо з батьком на роботі, відмовившись від замовлень, щоб їй допомогти. Плюсувала вартість няні.
А заразом нагадала: добу метушні на кухні, прибирання. Вигідніше піти в кафе, заразом ще залишиться грошей сходити в салон на манікюр-макіяж.
– Так, ти маєш рацію, — визнала мама. — Що ж, давай так.
Але напередодні зателефонувала: у кафе все скасувала, святкуватимемо вдома, вона вже їде за продуктами.
– Нічого мені від вас не треба, — додала скривджено, — сама все зроблю.
Я була в шоці: якщо нічого не треба, значить, треба все і душу вийми та поклади. А клієнтів уже не скасуєш.
Але мама розчула. Наготувала і салатів, і м’ясо запекти встигла. На столі і випічка була, справжній бенкет, навіть холодець. Вона і з собою їжу гостям пропонувала, але я відмовилася: багато страв можна було заморозити, щоб потім менше готувати, дещо можна було доїдати протягом дня. Взяли з чоловіком тільки по пиріжку, щоб не кривдити. Але мама образилася однаково:
– Не думала я, що таку дочку виростила огидну! Я цілий день пласталася, щоби все наготувати, а ти навіть не прийшла!
– Мамо, ми ж домовилися про кафе!
– Ну і що, домовилася вона… Я ж тобі дзвонила, що не піду в жодне кафе. Твоя сестра сказала, що мовляв, полінувалися ми з тобою, раз у кафе зібралися.
Тільки мама забула, що сестра в житті допомагати не приходила. У неї вічно то сплячка, то болячка. А в кафе вона не захотіла, боялася, що рахунок поділять на всіх, а їй так не цікаво. Краще вже до мами на готове прийти і потім усі залишки додому поцупити.
Але мені прикро: можна було і доставку замовити, і організувати когось на допомогу, серед гостей вистачало і пенсіонерок-активісток, і тій же сестрі давно згадати сумління. Чому я маю підбивати клієнтів? Все купи за свої гроші, привези, приготуй, підведи клієнтів і втрати дохід. І подарунок не забудь!