Любили онуки після школи забігати до бабусі та дідуся, а ті тільки й раділи. Прибіжить Оленка, кинеться дідові на шию, поцілує щоkи. -Дідусю, дідусю, доnоможи мені з математикою, а? Мені тут складне рівняння задали!

І дід встане, візьме аркуш паперу і серйозно скаже: -Неси сюди своє рівняння! І коли уроки будуть зроблені, дід погодиться зіграти для Оленки на гітарі і із захопленням дивитиметься на її блискучі очі та червоні щічки. Андрій же більше вважав за краще з бабусею час проводити, дід до нього був суворий.

Він бабусі розповідав навіть ті секрети, яких батьки не знали. Бабуся місила тісто, а він сидів поруч і казав: -А мені дівчинка подобається одна у нашому класі, я їй подарунок зробити хочу, відкладаю гроші!

Бабуся тепло посміхається. -А дівчинка хороша? Андрій мрійливо усміхається. -Найкраща! Вона про парфуми мріє, ось я куплю їх, і вона заkохається в мене відразу! І різниця у зрості нам не перешkода. Бабуся, ти уявляєш, вона молодша за мене на півроку, але вище! Бабуся витерла руку об фартух і погладила онука по голові.

-Я тобі грошей на парфуми додам, клич діда і Олену вечеряти! Пройшло з того моменту багато часу, онуки виросли. Олена поїхала до міста вчитися, а Андрій доучується в останніх класах школи. Забіг якось до бабусі та діда і каже: -Я у вихідні до вас прийду, але не один!

Літні люди переглянулися і відразу зрозуміли в чому справа, почали готуватися. І привів онук дівчину, трохи вище за нього, стоїть, усміхається скромно. А бабуся крадькома витирає сльо зи. Як швидко летить час! Але в її душі немає жалю, адже є в житті сенс і причина для гордості!

КІНЕЦЬ.