Коли я купувала своєму синові пластикову іграшку – мультяшного персонажа Ігоря з історії про Франкінштейна, то не знала, що це може стати причиною скандалу між мною та чоловіком.

Синові нещодавно виповнилося п’ять років. Для свого віку він дуже добре в усьому розбирається. Так, всього лише кілька разів взявши до рук мого телефона, він швидко навчився з ним справлятися.

А коли побачив, як я телефоную своєму чоловікові, який знаходиться на роботі за кордоном, то вже в наступний раз сам його набирав та хизувався перед камерою цукерками, які він отримав від бабусі.

Так сталося й того дня. Я була вихідна й займалася хатньою роботою. Аж тут побачила, що синочок тягне до рота свою іграшку. А там було декілька маленьких деталей, які могли легко відірватися. Тому я спочатку наказала йому цього не робити, але він не послухав.

Тоді я просто забрала в нього іграшку та закрила у себе в кімнаті. Це й був той самий пластиковий Ігор.

Без будь-яких задніх думок я почала прибирати у нашій з чоловіком спальні. Син трошки ображений на мене дивився мультики. Щоб йому не заважати, я зачинила двері та виганяла пилососом пилюку з під ліжка. І треба ж було саме у цей момент зателефонувати чоловікові. Телефон лежав на зарядці біля телевізора.

Син одразу підняв слухавку та почав спілкуватися з татом. На питання, де мама він спокійно відповів: «Тато, мама ховає у своїй кімнаті Ігоря».

Ви просо уявіть, що чоловік, який знаходиться за кордоном вже не перший місяць, таке почув. Коли з ним вже розмовляла я, то він просто на мене кричав та вимагав показати Ігоря.

Великих зусиль мені коштувало пояснити йому всю справу з початку. Та я й досі не впевнена, що він повірив.

Джерело