Мої тесть з тещею здавалися мені доволі дивними. Вони ніколи не залишалися у нас з Олесею ночувати. Поспішали на автобус та їхали додому у село.

Спочатку я вважав, що це через те, що я їм не подобаюсь. Неодноразово я висловлював своє занепокоєння своїй дружині. Олеся мене заспокоювала та казала, що я їм сподобався. Казала, що причина в іншому, проте вона поки соромиться мені про це говорити.

Довго я думав що ж може бути справжньою причиною небажання її батьків ночувати у нас.

Я все життя прожив у місті та деякі звички людей з села просто не розумію. В гостях у батьків Олесі я був лише раз. Та лише тоді, коли знайомився з ними. Часу було небагато тож я не встиг роздивитися їхнє господарство.

Коли ми з Олесею прожили разом більше як рік, дружина розкрила мені таємницю, яка мене так турбувала. З’ясувалося, що батьки Олесі не звикли до зручностей у квартирі та почуваються ніяково, коли знаходяться у нас в гостях. Тому вони так поспішають додому. А в старших людей звички майже не змінюються.

Це мене заспокоїло та розвеселило. Я вже більш лояльно відносився до того, що батьки Олесі постійно поспішають додому та згодом ми почали приїжджати до них у гості частіше, щоб спілкування з нами було більш комфортним для батьків Олесі.

КІНЕЦЬ.