У нас 2 сини і одна дочка. Всі вони вже обзавелися своїми сім’ями. Обидва моїх сини живуть у домівках своїх дружин. Нещодавно у мого старшого сина наро дилася дитина. Ми з чоловіком були дуже щасливі. Ми пішли до них додому в день, коли невістку і онука виписали з лі карні.

Ми подарували подарунки і навіть гроші. Але моя невістка і її мати зовсім не були раді нас бачити. До речі, вони жили у батьків моєї невістки. Ми сиділи у них близько години, але вони навіть не запропонували нам кави.

Наречена навіть не взяла мною подаровану м’яку іграшку. Але хіба повертають подарунок назад? Якби моя невістка була такою із самого початку, я б не здивувалася. Ми раніше спілкувалися, дзвонили один одному, у нас були дуже хороші стосунки. Після народження дитини вона повністю змінилася по відношенню до нас.

Мій син нічого не може сказати, тому що він живе в їхньому домі. Ми з чоловіком повернулися збентеженими. Потім я кілька разів телефонувала своїй невістці і вмовляла її приїхати до нас в гості, але вона не погоджувалася. Нещодавно я дізналася від свого сина, що вона не годує дитину груддю. Мені шкода мою онуку за це.

Але я не можу нічого сказати їй. Мої рідні та знайомі запитують, як мій онук, а я не знаю, що сказати. Мені соромно зізнатися, що я бачила свого онука тільки один раз. Я запропонувала сину хоча б зустрітися з малюком на прогулянці. Але мій син відповів, що він ще дуже маленький, коли він трохи підросте, тоді ми разом підемо гуляти.

Мені досталась квартира моєї матері. Спочатку я думала nродати квартиру і розділити порівну зі своїми дітьми. Потім чоловік сказав, що в цьому немає необхідності. Він вирішив відремонтувати її і здати в оренду. Чоловік каже, що з такими синами у нас немає майбутнього. Ми повинні думати про свою старість самі. Я згодна з чоловіком.

КІНЕЦЬ.