Батьки моєї дружини набагато багатші, ніж мої. Як тільки дізналися, що ми з Іриною плануємо одружитися, то придбали для нас квартиру. Та, як це й заведено, переписали цю квартиру на Ірину. Я не претендував на неї. Взагалі вважав цей варіант тимчасовим, адже я чоловік та маю забезпечити для нашої сім’ї житло.

Але те, що сталося пізніше, показало наскільки підлими можуть бути люди.

Розповім по черзі.

Коли ми з дружиною побачили цю квартиру, нашу радість затьмарив стан нашого майбутнього житла: стара сантехніка, облізлі стіни та нерівна підлога. Але дарованому коню в зуби не заглядають, тому ми взялися облаштовувати нашу нову домівку. Оскільки роботи було багато та затягувати ремонт ми не збиралися, довелося взяти кредит на ремонт. Мої батьки не мали змоги допомоги фінансово та й здоров’я у них було вже не те, а батьки Ірини відмовили, сказавши, що вони й так багато для нас зробили.

Мені довелося шукати додаткові джерела доходу. Роботу будівельників контролювала Ірина, інколи приходили тесть з тещею, щоб поцікавитись як йдуть роботи. Дружина розповідала, що у них щоразу все ширше та ширше відкривалися очі від побаченого. Вони просто уявити не могли, що квартира може так змінитися.

Нарешті кредит було виплачено, ремонтні роботи закінчено. Я зітхнув з полегшенням та почав працювати лише на одній роботі, радів, що можу тепер ввечері відпочити, а не розгрібати будівельне сміття.

Та, з’ясувалося, що я розслабився зарано та на нашу квартиру стала претендувати молодша сестра Ірини. Як так? Я намагався зрозуміти чому тесть з тещею раптом вирішили, що ця квартира належатиме їй.

Вони сказали, що молодша сестра Ірини Антоніна терміново виходить заміж через вагітність та після народження дитини їй знадобиться житло, а ми з Іриною можемо жити з тестем та тещею, адже у нас дітей поки немає. Квартиру купили вони та й розпоряджатися нею вони можуть так, як їм заманеться.

Гірше за все, Ірина без мого відома вже переписала квартиру на молодшу сестру. Тоді я став вимагати, щоб вони повернули нам гроші за ремонт, не даремно ж я важко працював увесь цей час, батьки Ірини відмовились та сказали, що це було наше рішення, вони не примушували нас робити ремонт.

Наш шлюб з Іриною тріщить по швах. Справа не в тому, що я не зможу придбати для нас квартиру, мені дивно, що після того, як ми привели ту квартиру до ладу, нашою працею користуватиметься Антоніна лише через те, що вона завагітніла.

Жити з батьками Ірини після такого вчинку я не маю бажання, з Іриною теж, адже довіряти їй не зможу більше, думаю про розлучення з дружиною.

КІНЕЦЬ.