Соломія змалечку росла самостійною дівчиною. Вона рано втратила обох батьків. Вихованням дівчинки займалася бабуся. А коли баби не cтaл0, онучка отримала у спадок її квартиру.

Соломія закінчила філологічний факультет. Дівчина працювала у приватній школі, а також редактором у газеті. Загалом її життя склалось досить непогано, дівчина ні від кого не залежала та жила для себе.

Вже три роки Соломія зустрічалася з хлопцем, який також приїхав сюди навчатися. А після закінчення університету знайшов роботу та залишився тут жити.

Він пробував свої сили в різних напрямках, але потім Василь зупинився на роботі програміста. Працював з дому. Соломії було добре з ним. Хлопець щоразу зустрічав її з роботи, готував смачні вечері, гарно ставився до дівчини. Тож коли Василь запропонував Соломії жити разом, вона погодилася. Вирішили, що Василь житиме в неї. Так вони прожили в цивільному шлюбі півтора року, а після прийняли рішення одружитися.

Якось до Василя в гості зайшов його колишній одногрупник Антон зі своєю дівчиною. З нею він познайомився на роботі. А після двох років разом хлопець також запропонував їй жити разом. Леся, дівчина Антона, приїхала сюди з села. Їй було до вподоби столичне життя, хоч і жили вони в однокімнатній квартирі. Тож простора двокімнатна квартира Соломії та Василя одразу впала в око молодій парі.

Гості довго сиділи в них, а потім Василь запропонував Лесі та Антону відвезти їх додому. Через два тижні до Василя зателефонувала Леся, просила, щоб той приїхав полагодити їм комп’ютер. Потім вона попросила його, щоб Василь допоміг привезти їй продукти з села. Соломія з розумінням ставилася до таких моментів, адже це друзі.

Через два тижні Леся постукала у двері Василя та Соломії. Вона посварилася з Антоном, тож попросила певний час пожити з ними. Але згодом Соломія помирила пару.

Коли Леся повернулася до Антона, у Василя захворів батько. Соломія сказала хлопцеві, що не зможе з ним поїхати, адже має уроки в приватній школі, але як тільки звільниться, обов’язково приїде. Оскільки Василеві не вистачало коштів, він вирішив попросити їх у Лесі.

Коли Василь був у батьків, на порозі з’явилася Леся. У її руках була валіза. Соломія знову подумала, що та, мабуть, посварилася зі своїм хлопцем, тому одразу впустила дівчину до себе.

Але ні. Вона заявила, що вони з Василем кохають одне одного. А ще в них буде дитина.

– Мене він кохає, а з тобою через звичку. Не більше. Можеш збирати свої речі. Нам добре разом, – мовила Леся.

Соломія не могла повірити своїм очам, а потім обернулася та пішла в кімнату. Леся ще сміла її поквапити, мовляв, зараз от-от повернеться Василь. Вона хоче зробити йому сюрприз.

Василь неабияк здивувався, побачивши Лесю з речами. Адже вона не врахувала одного – квартира належала не Василеві, а Соломії.

Тож Василь разом з Лесею відправився до своїх батьків. Роботи в нього нема, батьки годують, а йому більше й не треба. От тільки Лесю тут мали за нікого. А повертатися вагітною до батьків вона не бажає. Ще ніколи дівчина так не помилялася…

КІНЕЦЬ.