Дмитро з Людмилою вже дев’ятнадцять років у шлюбі. Вони виховують трьох прекрасних дітей. Чоловік працює у торговій компанії та не рідко їздить у відрядження. У цей час, домашніми справами займається дружина.

Якось подруга, що мешкає біля моря запропонувала Людмилі приїхати до неї на відпочинок. Жінка з радістю погодилась, вона давно мріяла змінити обстановку, до того ж давно не бачила подругу Оксану. Людмила попросила, щоб сестра чоловіка побула з її дітьми, доки гостює.

Склала речі до валізи, придбала квиток та поїхала на вікенд до моря. Оксана дуже зраділа побачивши давню подругу. Оксана зробила екскурсію містом, сходили на пляж, розважались та насолоджувались життям. Людмила відчувала приплив енергії, вона красиво засмагла й відпочила.

Дні відпочинку добігали кінця й Людмилі пора було збиратись додому. Вони лягли раніше спати, бо зранку треба було встигнути на потяг. Людмила прокинулась через галас за стіною. Вони з Оксаною вирішили сходити до сусідів запитати чи все у них гаразд.

Постукали у двері й на порозі їх зустрів ні хто інший, як чоловік Людмили. За хвилину з кімнати вийшла молода жінка, прикриваючись легеньким халатом. Дмитро розгубився, єдине, що встиг запитати це, що вона тут робить. Але дружина не сказавши ні слова пішла геть.

Вони з подругою пішли до її квартири, де Людмила ще довго плакала й не хотіла вірити у побачене. Вона сказала, що не має бажання повертатись додому. А Оксана відповіла, що це не проблема й вона не проти, якщо подруга залишатиметься у неї скільки буде потрібно.

Наступного дня Оксана зателефонувала чоловікові та повідомила, що додому не повернеться, і йому доведеться самотужки дбати про дітей, доки вона не влаштує власне життя та не вирішить, що робити далі.

Тепер Дмитро для дітей і мама і тато. Він нарешті зрозумів, яку важку ношу несла його дружина усі ці роки, поки він жив у власне задоволення. Дмитро думав те, що він заробляє гроші значно важливіше, ніж щоденні обов’язки жінки. Тепер на власно досвіді зміг зрозуміти, що це далеко не так, а він просто не цінував те, що мав.

За пів року Оксані вдалось знайти роботу, тепер вона може з’їхати від подруги й орендувати окреме помешкання. До того ж прийняла складне рішення, залишити дітей жити з батьком. Вона постійно до них телефонує, дарує подарунки та забирає до себе на час канікул.

КІНЕЦЬ.