Моя свекруха – дуже цікава людина. Вона завжди хотіла жити яскравим життям, сповненим різних яскравих подій.

Навіть коли її чоловіка, мого свекра не стало, Катерина Павлівна вирішила, що її життя продовжується і вона моє право на своє жіноче щастя, не дивлячись ні на що.

У свекрухи двоє дітей: мій чоловік Тарас і донька – Олена. Та як тільки у них з’явилися власні сім’ї, мама ніби відсторонилася від них, багато часу стала присвячувати саме собі. Навіть онукам допомагати не хоче.

Катерина Павлівна не з тих бабусь, які запрошують до себе дітей з сім’ями на великі свята, бо скучила за ними і готує різними смаколиками.

Мати Тараса, навпаки, сама біжить до дітей, аби не турбуватися по те, що потрібно день стояти на кухні і готувати для всієї родини. Вона вважає за краще святкувати в дітей, поїсти добре, але, щоб не мати мороки, не готувати і не прибирати багато.

Свекруха добре ставиться до своїх рідних, але вважає, що вона свій обов’язок пере дітьми виконала і має жити своїм життям, сама дбати про себе, ще й вони на старості років мають дбати про неї.

Катерина Павлівна гарно одягається, користується косметикою, інколи ходить в салон краси. Ні, вона не розкошує, але гарно дбає про себе.

Цього року, минулого місяця, у нас занедужала дитина, чоловік був у відрядженні, я була в стаціонарі з старшим сином, а меншого сина потрібно було залишити вдома, але не було кому з ним сидіти. У мене немає батьків і родичів, які б жили близько, ми попросили маму чоловіка забрати дитину до себе.

Та бабуся відмовилася, вона  сказала, що на відпочинок з подругою планувала вже поїхати давно, все оплачено і вона не збирається відмовлятися від відпочинку, вони планували провести його на заході країни, десь у горах і невеличкому готелі, це була мрія всього її життя і вона не буде відмовлятися від неї.

В результаті, нашого сина забрала до себе сестра чоловіка, хоча їй непросто, адже вона сама місяць тому стала мамою.

Свекруха повернулася з відпочинку задоволена, хоча за весь цей час навіть не поцікавилася нашими справами і самопочуттям нашої дитини. І донька і син ображаються на неї, адже не розуміють, як мама могла так вчинити.

Та Катерина Павлівна винною себе абсолютно не вважає, жінка переконана що не має догоджати вже дорослим дітям, адже за все життя вона так і нічого не бачила, постійно економила на собі, щоб краще віддати дітям.

Моя свекруха переконана, що поки вона ще працює і отримує зарплату, то може ще собі дозволити і відпочинок, і косметику і кращий одяг. Адже скоро вона вийде на пенсію. Хіба діти щось таке купуватимуть їй?

Але моя мама так себе не поводить, вона в усьому нам допомагає. Невже це нормально, така поведінка?

КІНЕЦЬ.