Якось посеред дня до мене зателефонували з поліції та запросили до відділку. Я злякалася, бо подумала, що щось уже сталося з моїм чоловіком. Але виявляється з ним все добре. А от квартирантки мої дійсно відзначилися
Квартира, яка дісталася мені в спадок від бабусі була непоганою, але район не дуже зручний та й у нас з чоловіком було власне житло, тому вирішили не продавати її, а залишити для своїх дітей. Нерухомість зараз в ціні та має тенденцію до здорожчання. Доки діти виростуть, вирішили здати квартиру в оренду квартирантам, щоб не платити даремно квартплату.
З ріелторами я зв’язуватися не хотіла, бо почнуть водити до квартири без перестанку всіх підряд. Вирішила написати оголошення та вивісити його на зупинці недалеко від студентського містечка. Можливо якісь порядні студенти захочуть зняти квартиру.
Перші відвідувачі не забарилися. Вже того ж вечора ми домовилися про зустріч з трьома дівчатами, які представилися студентками юридичного факультету. Вони говорили, що в гуртожитку їм важко вчитися, бо постійно шумно та хтось відволікає. А в нашій трикімнатній квартирі їм буде добре. Навіть у кожної своя окрема кімната. Та й ціну я встановила невисоку.
Дівчата відразу ж дали завдаток за три місяці, тому в мене не було сумнівів, що квартиранти у нас будуть хороші та не затримуватимуть плату. Так і було. Щомісяця гроші надходили на мою карту, комунальні послуги дівчатка також сплачували справно. Я могла слідкувати за цим в онлайн-банкінгу.
Якось посеред дня до мене зателефонували з поліції та запросили до відділку. Я злякалася, бо подумала, що щось уже сталося з моїм чоловіком. Але виявляється з ним все добре. А от квартирантки мої дійсно відзначилися.
Виявляється, дівчатка пішли не тією стежкою та прямо в квартирі влаштували недитячі розваги для самотніх чоловіків. Можна тільки уявити, чого тільки натерпілися сусіди, адже стіни в тому будинку дуже тонкі. Коли вже терпець урвався, вони не витримали та викликали поліцію, яка й викрила цих відмінних студенточок.
Зовсім не підручники та конспекти знайшли в квартирі поліціянти. Тут були всілякі іграшки для дорослих розваг. А самі дівчата заперечували те, що про них говорили. А всі ці речі їм підкинули.
Нарешті до мене дійшла думка про те, чому ж мене не насторожило те, що у бідних студенток є така велика сума грошей завдатку за квартиру. Як я відразу не запідозрила, що тут щось неладне.
Звісно, доки велося слідство, я не можу розпоряджатися квартирою. Але щойно все скінчиться, продам її, щоб більше не терпіти такого приниження за чужі афери. А з квартирантами зв’язуватися більше не хочу. Покладемо гроші на депозит та віддамо після повноліття дітям. Вони знайдуть їм застосування.
КІНЕЦЬ.