Моя подруга Ірина живе зі своєю сім’єю в невеличкому селі. Так вийшло, що чоловік її також не захотів виїжджати з маленької батьківщини, йому там подобається, він людина працьовита, тримає гарне господарство.

Їм обом подобається свіже повітря, спокійний спосіб життя, вони люблять село, так, як обоє там народилися.

У Ірини з чоловіком був шанс після того, як закінчили навчання знайти хорошу роботу і залишитися жити в місті, але вони все ж обрали село: подобається жити в сільському будинку, міське життя їх втомлює, воно не для них.

Будинок в них хороший, чоловік часто їздить на заробітки раніше, коли здоров’я мав, подруга працює в школі вчителькою, тому грошей в сім’ї достатньо для нормального життя. Загалом, сімейна пара живе не гірше за інших, своїх друзів та знайомих, які живуть в селі.

Подруга з сім’єю тримає господарство чимале, тому, коли чоловік їздив в Польщу на заробітки, Ірині ніколи сумувати не доводиться, роботи вистачає у неї.

Їм подобається господарювати біля приватного будинку, мають свої овочі, фрукти, м’ясо. Працювати приходиться багато, але результатом вони задоволені.

А минулого року, в кінці грудня, до Ірини приїхала без попередження сестра чоловіка з усією своєю сім’єю.

Вони всі п’ятьох з’явилися на порозі будинку жінки, і з щасливими посмішками повідомили, що приїхали до них відпочити на два тижні.

Тобто, Новий рік і Різдво хочуть святкувати в селі. При цьому приїхали без попередження.

В перший день приїзду родини, Ірина швидко зібрала на стіл із того, що було в неї в хаті в холодильнику.

Повечеряли, родина відпочила добре з дороги, а на другий день гостини ніхто не встав їй допомагати, вони відпочивали, чекали, коли жінка приготує сніданок для них усіх.

Три дні такої метушні, Ірина стомилася. Готувати, прибирати, прати. А ще троє дітей зовиці невгамовні. Їх не привчають до порядку.

Мало того, що увечері повипускали качок та курей на вулицю і на дорогу, і Ірина до пів ночі бігала шукала їх по сусідах. Одну качку так і не знайшла. У кроликів клітки відкриті, і подруга не знала, де їх наразі шукати. Теж знайшла не всіх.

Новорічну ніч то взагалі подруга не забуде ніколи, яку провела разом з сестрою свого чоловіка. Готувала для всіх лише вона одна, і качку готувала і курку, зовиця навіть в магазин не пішла, нічого не купила, жодної цукерки для діток. Вона весь час тільки й те говорила, як їй подобається в селі, тут вона хоч відпочине від міста.

Одним словом запропонувала Ірина зовиці збирати речі, і йти жити-відпочивати в мамину хатину, в якій давно ніхто не живе, вона близько біля них знаходиться. Сказала, щоб там відпочивали.

Але сестра чоловіка з сім’єю відмовилася туди йти: там і пічку потрібно гріти, і їсти варити, туалет на вулиці, так відпочивати вони не хочуть. Ще й Різдво зустріли разом.

Ірина не могла дочекатися, коли родичі поїдуть додому. Цих два тижні вона так втомилася, що навіть того свята не відчула.

А сьогодні зовиця знову подзвонила Ірині, каже, що їм дуже сподобалося в селі на новорічні свята, діти просяться до дядька й тітки в гості на Різдво цього року, тому вони вже відпросилися з роботи і збираються їхати в село.

Ірина, від несподіванки, навіть не знала, що сказати, поклала відразу телефон. Тепер жінка й не знає, що робити і що кому говорити. Годувати родину чоловіка вона теж не хоче, а якщо відмовить, зовиця образиться.

Якось потрібно зробити непростий вибір. А який?

КІНЕЦЬ.