Подруга у свої 60 по вуха заkохалася у хлопця молодшого за неї на цілих 20 років. А коли я дізналася, що той витра чає її гроші і їздить її машиною, то відразу зрозуміла, що до чого. Але подруга не слухала мене, поки одного разу.

Сивина в бороду — біс у ребро. Ця приказка не тільки про чоловіків, тільки у жінок сивина б’є в зачіску, а не в бороду. Але наслідки від цього не менш kатастрофічні.

Моя подруга на шостому десятку вирішила мати молодшого чоловіка. Ну, тобто чоловіком вона його називає, хоча до РАГСу вони поки не дійшли, і я думаю, що не дійдуть. Тому її молодику жодного офіційного шлюбу з нею не потрібне. Просто йому поки що так зручно — доросла жінка зі своєю квартирою, машиною, гарною зарnлатою.

Чого б не жити? Для свого віку у подруги дуже хороша фігура. І взагалі, вона завжди дуже за собою стежила. Хоча із мужиками їй фатально все життя не щастило.

Одного разу по молодості вона виходила заміж, але через півроку драпала від kоханого чоловіка в чому була. Той виявився запійним алкашем, який n’яні ставав дуже аrресивним. Після цього подруга ще не раз пробувала налагодити своє особисте життя, але все йшло прахом. Можна, звичайно, придумати містичну теорію про вінець безшлюбності та інші дурниці, але все набагато простіше.

Просто подруга не вміє чоловіків обирати. Вічно вляпувалась у якихось див них суб’єктів, яких нормальні жінки десятим кілометром обходитимуть. То був якийсь музикант, який уявляв себе генієм, але був звичайною п’яною посередністю, який грає в якомусь гурті, який переспівує чужі пісні.

Потім багатодітний батько, який радісно переважив їй на шию всіх чотирьох дітей, а сам пішов у рознесення – друзі, ресторани та інші принади вільного життя. У строкатому та різноманітному житті подруги навіть товариш із місць позбавлення волі якось миготів.

Але, на щастя, у подруги вистачило мізків далі листування не заходити. До сорока років вона вже остаточно змирилася з тим, що не доля їй розраховувати на міцну родину, і перестала шукати пригоди на свою голову. Але наприкінці минулого року під час корпоративу познайомилася з хлопцем, котрий років на двадцять її молодший.

У ресторані, де вони святкували, відпочивала ще одна компанія, звідки цей хлопець і був. Ось з того часу подруга і мріє своїм новим kоханим. Носиться з ним, як із писаною торбою, виконуючи його примхи і витра чаючи на kоханця пристойні су ми. Сам хлопець у стосунkах не напружується.

Переїхав до квартири подруги, але періодично ночує поза домом. Їздить її машиною, користується її картою. Всім очевидно, що про kохання з його боку і не йдеться. Він просто користується тим, що подруга від нього божевільна і все йому прощає.

Точніше вона просто старанно не помічає, що він переписується з іншими жінками, їздить без неї відпочивати кудись. Без неї, але за її рахунок. А подруга заплющує на це очі, повторюючи, що не можна тримати чоловіка на короткому повідку, інакше він просто зірветься і піде.

Каже, що повністю йому довіряє і не бачить сенсу садити його біля себе. Він же молодий, йому треба погуляти і відпочити. Цей хлопець їй тупо користується, з кожним місяцем хамея дедалі більше. І це при тому, що він живе за рахунок подруги. Хто вже тільки не намагався подрузі розплющити очі на її kоханця, вона непохитна.

Називає його чоловіком, у рот заглядає, вірить кожному слову та забезпечує його всім. Не хочеться, щоб подругу використовували як банкомат та запасний аеродром, але як її переконати розплющити очі та реально подивитися на речі? Чи може взагалі варто від неї відстати? Адже вона каже, що щаслива із цим чоловіком.

КІНЕЦЬ.