В Ольги, мами Віки, є одна жахлива та набридлива звичка. Вона полюбляє приходити у гості нікого не попереджуючи, а потім шукати причини до чого б «докопатися». Віка з тих жінок, які люблять себе і присвячують себе самореалізації, тому й про сім’ю вона не думає. Вона вже змогла купити собі квартиру та машину, давно живе оремо від мами.

От лише її не вистачає маминого розуміння, адже для Ольги таке життя нонсенс. Вона переконана, що донька нещасна, адже кожна жінка у 30 років повинна мріяти про одруження та діток.

Не знайшовши логічного пояснення такому способу життя доньки, вона вирішила, що проблема у безладі вдома. Віку відверто дратує, що мама постійно вдирається у її особистий простір та намагається щось нав’язати, адже вона давно виросла з того віку, коли це було нормою.

«Господи, ну що ти за дівчинка, якщо живеш, як свиня?!» – щоразу чує Віка тільки мама переступає поріг квартири.
Проте у Віки досить чиста квартира. Звісно, у неї може бути непомита тарілка, або нескладений одяг десь, але це ніяк її не заважає жити. Таки у неї є власна прибиральниця, яка приходить 2 рази на тиждень, тому «безлад» просто не можливий.

Віці так набридли розмови мами про ідеальну чистоту та створення сім’ї, що вона лише закочує очі.

Її мамі вже за 50 років, у неї дома ідеально чисто й завжди наготовлено, коли б гості не завітали, то чому у неї чоловіка не має? Невже не можна другий раз одружитися? Чи може проблема у тому, що ні один чоловік не винесе такого «виносу мозку?

Одного разу Ольга перейшла всі межі, прийшовши до доньки й побачивши на кухні її подругу, яка пила чай, та почавши читати мораль: «Господи, нащо ти сюди своїх безтолкових подруг приводиш? Краще б вже чоловіка якогось найшла!»

– Мамо, ти мене вже дістала! Я мовчала і все терпіла, але ти вже всі межі переходиш! Якщо тебе так турбує, чому у мене чоловіка не має, то чому ж ти про власне життя не турбуєшся? Хочеш чоловіка? То одружуйся й обговорюй з ним проблеми з порядком у домі та приготуванням!

Після цього мама ображена відправилась додому і вже третій тиждень чекає, коли донька «приповзе до неї» вибачатися. От лише цього не станеться, адже Вікторія давно доросла жінка, яка знає собі ціну та як її хочеться жити, тому слухати дурні настанови та постійні докори зовсім не хочеться.

Найгірше ж у всьому, що навіть, якщо й мама признає, що десь була не права, то все одно не припинить дорікати доньці, адже її думка «досвідчена та кваліфікована», а Віка ще «молода і зелена».

КІНЕЦЬ.