Настя зустріла своє 70-річчя на лавці у пансіонаті. Сюди її привіз син. Спершу обіцяв, що на місяць. Але місяць затягнувся на два роки. Починалося все не так уже й погано. Дмитро запропонував мамі переписати на нього квартиру. Обіцяв, що нічого не зміниться.

Але потім Настя почала ділити свою двокімнатну із сином та невісткою. Почалися постійні сварки з невісткою, бо жінки з різницею 40 років дивилися на речі по-різному.

Дмитро спочатку заступався за матір, але потім обрав маску байдужості. За кілька місяців проживання під одним дахом син запропонував матері поїхати до пансіонату. Нібито підлікуватися, подихати свіжим повітрям. Тоді Настя запідозрила недобре. Виїхала до пансіонату. Умови були добрими, але персонал – байдужий.

Люди беземоційно виконували свою роботу. А Насті хотілося спілкування. Добре, що сусідка по кімнаті виявилася гарною та товариською. Хоча б вона привітала її із ювілеєм.

На відміну від сина, якого нічого не чути вже два роки. А з дочкою Настя не спілкувалася вже 12 років. Настя рано залишилася без чоловіка. Жінці доводилося працювати на двох роботах, щоби допомагати дітям. Але повелося так, що завжди більше допомоги діставалося Дмитру, а не Ліні.

Настя збирала гроші та віддавала Дмитру: то на борги, то на лікування. Якось Ліна з чоловіком зібрали певну суму на квартиру. Бракувало кілька десятків тисяч. Ліна звернулася по допомогу до мами.

Але Настя віддала гроші синові на купівлю квартири. Останньою краплею стало те, що мати знову фінансово допомогла синові. Гроші були потрібні на весілля. А Ліна просила на лікування. Проблема була не критичною, але все ж таки. Після цього Ліна образилася і сказала, що в неї матері немає.

Настя докоряла собі, що неправильно виховала сина. Слід було виховувати більш самостійним та відповідальним. Але вже нічого не повернеш. Настя витерла сльози та хотіла йти до кімнати. Але тут почула, що хтось кличе її. Обернулася і побачила Ліну. — Привіт мама. Зі святом тебе.

Я тебе ледве знайшла. Дмитро довго не казав, де ти. Довелося налякати його тим, що відсуджу половину квартири. Бабуся ледь не знепритомніла від щастя . Свій день народження Настя завершила вдома у дочки. Так і живуть у трикімнатній квартирі. Чоловік не проти.

КІНЕЦЬ.