Моя мама нещодавно отримала в спадок невеличку хатину своїх батьків, вона дісталася їй від тата й мами.

Мама моя згодом таки вирішила продати ту хатину, а гроші розділити на три частини.

Одну частину тієї суми мама дала нам з чоловіком, другу – братові з його дружиною, а третю частину грошей – залишила вона собі з татом, адже вони давно мріяли поїхати в санаторій, та й невеличкий ремонт зробити в своїй квартирі.

Якраз і у мене, і у мого рідного брата було на той час житло взяте в кредит, тому нам ці гроші дуже знадобилися. Як ніколи ця сума нам обом з Іваном стала в нагоді, як то кажуть.

А потім у нас зламався наш з чоловіком власний автомобіль, він, звісно, захмарних грошей не коштував, старенька Skoda, але на ремонт витратитися потрібно добре було, адже поломка була серйозною, на жаль.

Грошей у нас, на той час, не було, адже ми мали кредит і я вирішила позичити гроші у своєї мами, адже на той час у нас їх вже не було, а в мами гроші ще були і я це чудово знала.

Я дуже добре знала, що у мами вони поки лежать і вона їх не витрачає, тому вирішила позичити їх у неї, а згодом віддати.

Мама моя з батьком сказали відразу мені, що вже оплатили санаторій, адже хотіли поїхати і підлікуватися, та й, до того ж, замовили будівельні матеріали, тому, хоч гроші у них і лежать, але їм буде спокійніше, якщо вони знатимуть, що їм буде чим за ремонт заплатити, адже мало там що, можливо, я не зможу повернути вчасно.

А нещодавно мій тато мені, випадково, проговорився, що гроші вони позичили невістці своїй, дружині мого рідного брата, та дуже просила, бо у неї занедужала мама, а грошей на стаціонар немає.

Я тоді відразу свою маму набрала, вона взяла телефон і я вирішила їй все таки сказати все, що в мене на душі.

Виходить вона мені гроші позичити пошкодувала, рідній доньці своїй, а зовсім чужій людині спокійно позичила, без зайвих слів і вагань.

Та мама сказала, що я її рідна донька, дуже близька людина, я її завжди зрозумію, а невістці вона відмовити не могла, адже її родина скаже, що вона недобра свекруха.

Ну як можна до рідної дитини ставитися гірше, ніж до чужої людини? Хіба мама правильно зробила?

КІНЕЦЬ.