Зазвичай я люблю турбуватись про свої квитки на громадський транспорт завчасно. Але на цей раз довелось брати місце на потяг за день до від’їзду. Я люблю їхати на нижній полиці, але прекрасно розумію, що в останній день таке місце увірвати практично неможливо. Тому і випала мені верхня полиця.

Коли я увійшла до вагона, то на місцях піді мною вже було застелено постіль та лежали дівчата. Я чомусь відразу зрозуміла, що вони подруги. Я хотіла присісти десь знизу, щоб дочекатися провідника, але обидві незнайомки стали обурюватися та кричати, щоб я сіла на місце, за яке заплатила.

Я людина не конфліктна, тому і полізла із всіма речами наверх. Щоправда, відправлення було увечері і після роботи я навіть не встигла повечеряти. Тому і попросила у дівчат місце біля столика.

– Дівчино, а ви що не бачите, що ми вже готуємось до сну? – відповіла мені одна із них.

А інша додала:

– І якщо так хотіли їсти цілу ніч, то треба було потурбуватись про місце біля столика. А так обрали собі верхню полицю, а до нас претензії. Там і їжте значить.

Я іншого виходу не мала, як розкластись прямо на полиці із своїм перекусом, оскільки живіт уже крутило від голоду. В мене була ковбаска, помідори, огірки та тунець у власному соку. Та тільки я почала їсти, як потяг різко зменшив швидкість.

Вся моя вечеря полетіла донизу. Мені було дуже страшно, що зараз почнеться за скандал, але чомусь і сміх розпирав із ситуації, що склалася. Помідори пустили сік і впали на голову дівчат, а тунець також розлетівся по їх постелях і речах.

Обидві сусідки шаленіли від люті.

– Ви що їсти не вмієте?

Хлопець, що лежав на сусідній верхній полиці просто захлинався від сміху, коли побачив, як по обличчях нахаб стікає сік з-під тунця. Я відповіла:

– Пробачте, але ж я ненароком.

Я почала збирати свою їжу по плацкарті і витирати підлогу. Мені аж сумно стало, що я майже без вечері залишилась, але з іншого боку добре, що ті дівчата теж постраждали, і можливо, зрозуміли свій нелюдяний вчинок.

До ранку у нас смерділо рибою. Волосся дівчат теж випромінювало ці чудесні аромати. Я добряче захотіла їсти, але все-таки рада, що правило бумерангу існує.

КІНЕЦЬ.