Я працюю таксистом уже тривалий період часу. Робота у мене нелегка, але дуже весела. Скільки різних пригод може трапитися в дорозі та й пасажири часом можуть розвеселити й підняти настрій на весь день.

Досить часто хтось забувається в машині свої речі. Я ніколи не брав чужого й не братиму. Коли таке трапляється, відаю свою знахідку диспетчеру. Якщо хтось й пригадає, де залишив своє, то телефонуватиме саме туди. Хай собі розбираються.

Особливо гарячий сезон в нас на період зимових свят. В день може бути так багато замовлень, що й ніколи кави попити. Я добре запам’ятав свою останню клієнтку в старому році. Це була ефектна блондинка з гарними синіми очима. Я приїхав за нею об 11.45, схоже вона поспішала до свого хлопця, бо попросила встигнути доставити її до 12 години.

Я мчав на усіх порах, наскільки міг, бо правил дорожнього руху ніхто не скасовував й штрафів за перевищення швидкості теж. Вона розрахувалася зі мною, дала набагато більше, ніж потрібно, мило посміхнулася й привітала з прийдешнім новим роком. Я так захопився посмішкою цієї милої дами, що навіть не помітив сумочки, яку вона забулася на задньому сидінні.

Знахідки я знайшов уже наступного ранку, коли прибирав в автомобілі, готуючись до нового робочого дня. Розумію, що ритися в чужих речах не можна, але й мав з’ясувати, кому належить ця сумка. Ви запитаєте, чому я не віддав її диспетчеру, як і інші забуті речі. Чесно зізнатися – навмисне. Жінка мені дуже сподобалася, тому я розраховував, навіть мріяв про ще одну зустріч із нею.

Телефон, косметика, ключі від квартири, парфуми та ще багато всіляких жіночих штучок були у сумочці. Зателефонувати я не міг, бо телефон заблокований. У паспорті знайшов загальну інформацію про власницю – Федотова Юлія. Вирішив пошукати у соціальних мережах. Мені пощастило, я знайшов свою прекрасну незнайомку практично одразу.

Написав їй повідомлення й домовився про зустріч. Юля чекала мене на місці, коли я під’їжджав. Сказала, що вже й не надіялася, що хтось поверне її речі. Я помітив, що дівчина засмучена. Запитав, що сталося, вона розповіла, що хлопець з яким вона зустрічалася три роки, вирішив порвати з нею в саму новорічну ніч.

Мені було так шкода дивитися на страждання Юлі, що я не змін просто так відпустити дівчину. Цілий день ми провели разом. Багато розмовляли, говорили про все на світі й водночас ні про що. Коли Юля посміхалася, моє серце стискалося кожного разу все сильніше.

Після того дня я більше її не відпускав. Ми вже шість місяців разом, я планую зробити дівчині пропозицію.

КІНЕЦЬ.